Про це йдеться у матеріалі The Guardian.

Чому космос стає простором протистояння?

Війна Росії проти України дедалі більше виходить за межі земної поверхні. Супутниковий зв'язок, розвідка та навігація стали важливими складовими бойових операцій, а космічна інфраструктура перетворилася на стратегічну ціль.

Одним із прикладів такого протистояння стала українська атака на Ракетно-космічний центр "Прогрес" у російській Самарі 15 серпня. За даними видання, дві ракети "Фламінго" влучили у дві будівлі підприємства, зокрема у приміщення 106А, де збирали материнські плати для систем запуску ракет "Союз". Цей центр також виготовляє ракети-носії, які Росія використовує для виведення супутників на орбіту.

Атака мала значення і для російської супутникової програми "Рассвет", яку Москва розгортає як альтернативу Starlink. Крім того, цього року Україна атакувала інші об'єкти, пов'язані з "Роскосмосом", зокрема комплекс у Корольові на північ від Москви та радіотелескоп українського виробництва в окупованому Криму.

Водночас Росія використовує космічні технології не лише для зв'язку та розвідки. Москва щонайменше тричі застосовувала балістичні ракети "Орешник", які під час польоту виходять у ближній космос, а потім розгортають кілька боєголовок. Це змушує Україну шукати способи протидії таким загрозам.

Київ також прагне зменшити залежність від американської системи Starlink. Після обмежень у роботі супутникового зв'язку Україна активізувала розробку власної мережі. Минулого місяця Україна та данська компанія GomSpace оголосили про успішний запуск супутника Obria Nano – першого тестового апарата для майбутньої незалежної комунікаційної системи. Проєкт може передбачати розгортання близько 245 супутників.

Експерти наголошують, що мілітаризація космосу швидко посилюється, а міжнародні договори не встигають за розвитком технологій. Зокрема, Росія використовує засоби радіоелектронної боротьби для глушіння сигналів, лазерні системи для засліплення супутників, а також супутники-"інспектори", які наближаються до іноземних космічних апаратів.

Один із таких інцидентів стався із супутником "Космос-2612", який, за даними видання, маневрував у напрямку комерційного радіолокаційного супутника фінської компанії Iceye. Ця компанія надає українським військовим радіолокаційні знімки місцевості. Експерти розцінили маневри російського апарата як навмисне переслідування.

Докторка Олена Гроссфельд зі Шведського університету оборони наголосила, що космічна війна вже перестала бути лише сценарієм майбутнього.

[Космічна війна] обговорюється як майбутнє. Але ми вже в цьому майбутньому– сказала експертка.

За її словами, Росія розглядає операції в космосі як частину ширшого протистояння, адже сучасна війна дедалі більше залежить від супутникової розвідки та наведення. Водночас наближення російських супутників до апаратів інших країн може змушувати їх змінювати орбіту, витрачати паливо та скорочувати термін експлуатації.

Керівниця програми космічної безпеки та стабільності Фонду "Безпечний світ" Вікторія Самсон звернула увагу на ризики залежності від комерційних космічних компаній. За її словами, перебої зі Starlink та припинення обміну супутниковою розвідкою з Україною продемонстрували, наскільки вразливими можуть бути військові системи через рішення приватних компаній або іноземних урядів.

Як і росіяни з мережею "Рассвет", тепер усі хочуть мати власні версії Starlink, включаючи європейців– зазначила Самсон.

Які космічні можливості розвиває Україна?

Голова підкомітету державної безпеки парламентського комітету з питань оборони Федір Веніславський заявив, що Україна має забезпечити власну, суверенну присутність у космосі. За його словами, перебої із супутниковим зв'язком уже створювали ризики для управління військами.

З часів війни космічна сфера була вирішальною для українських збройних сил, і це підкреслили нещодавні події – чи то за ініціативою уряду США, чи то з боку SpaceX – коли ми спостерігали перебої зв'язку, що поставило під загрозу системи командування та управління нашими військовими– сказав Веніславський.

Він також наголосив на необхідності розробляти засоби протидії російським ракетам "Орешник", які створюють загрозу з ближнього космосу.

Україна вже провела щонайменше три випробування екзоатмосферних систем ураження, призначених для перехоплення цілей у ближньому космосі. Наразі триває робота над можливістю запуску таких розробок у виробництво, однак одним із головних викликів залишається фінансування.

Це пріоритет. Ми вже продемонстрували запуски екзоатмосферних систем і працюємо над тим, щоб побачити, чи зможемо ми запустити це у виробництво– сказав Веніславський.

Нагадаємо, запуск власного супутника може коштувати від кількох десятків тисяч до десятків мільйонів доларів. На підсумкову суму впливають розмір апарата, вартість виведення на орбіту та витрати на його обслуговування.