Сьомий кілометр у контексті санкцій проти Іванющенка

Повідомлення про поїздки колишнього депутата до Росії та нові санкції повертають увагу до його давніх бізнес-зв’язків. Для одеського ринку центральним залишається питання про нинішній контроль і отримувачів грошей.

Увечері 24 лютого 2022 року, коли Україна вже переживала перший день повномасштабного вторгнення, Юрій Іванющенко прилетів із Ніцци до Москви. Цей епізод у березні 2026-го описали «Схеми», посилаючись на перевірені дані про перетин кордону. Журналісти нарахували щонайменше десять його поїздок до РФ від початку великої війни.

За тим самим розслідуванням, колишній депутат від Партії регіонів отримав російський паспорт у Ростові-на-Дону ще 2004 року. Журналісти повідомили, що на момент публікації документ залишався чинним. Ці відомості набули особливої ваги на тлі кримінального провадження та подальшого санкційного рішення України.

Що змінилося у 2026 році

20 серпня Офіс Президента підтвердив застосування санкцій до Іванющенка. В офіційному повідомленні згадували його відвідування Росії, зв’язки з її бізнесовим і кримінальним середовищем та роботу пов’язаних підприємств у тимчасово окупованому Криму.

Раніше, у березні, НАБУ ініціювало санкції щодо підозрюваного у справі ринку «Столичний». «Українська правда» ідентифікувала його як Іванющенка. За повідомленням бюро, слідство виявило фінансові зв’язки з державою-агресором, зокрема діяльність пов’язаних компаній у РФ та на окупованих територіях.

12 серпня НАБУ та САП оголосили про завершення досудового розслідування щодо заволодіння й подальшої легалізації 18 гектарів державної землі вартістю понад 160 млн грн. Ця справа стосується території ринку «Столичний» під Києвом. Її не можна подавати як встановлені порушення під час реконструкції «Сьомого кілометра»; повідомлення слідства також не є обвинувальним вироком.

Чому в цій історії знову виникає одеський ринок

Ім’я Іванющенка багато років з’являється в публічних суперечках про «7-й кілометр». Один із найгучніших епізодів припав на 2016 рік, коли Міхеіл Саакашвілі заявив про нібито щомісячне перерахування $800 тисяч із ринку Віктору Януковичу. Адміністрація заперечила як ці твердження, так і зв’язок з Іванющенком.

Тодішній генпрокурор Юрій Луценко також публічно спростовував цю інформацію. Отже, стару заяву Саакашвілі некоректно перетворювати на доведений фінансовий маршрут. Вона є частиною історії політичних звинувачень та заперечень навколо ринку.

Більш предметний матеріал для перевірки дають корпоративні записи. В IMPOOL Limited британський реєстр указує Івана Аврамова та Ірину Іванющенко як осіб зі значним контролем. Кожному належить понад 25%, але не більш як 50% акцій. Цей запис показує їхню спільну участь у компанії, не встановлюючи через саме прізвище контролю Юрія Іванющенка над нею.

Зв’язки можна простежити до конкретних компаній

IMPOOL є власником українського «Інтер Ленд», в історії керівництва якого зазначений Сергій Аврамов. Ще один корпоративний перетин стосується Івана Аврамова: йому належить «Альфа-Парк», очолюваний Крістіною Яковенко. Вона ж уповноважена представляти «Промринок» та ТДВ «Сьомий кілометр».

Ці дані дозволяють окреслити коло ділових зв’язків. Вони не показують переказів з одеського ринку до Росії. Щоб встановити таку операцію, потрібні конкретні платник, отримувач, дата, призначення платежу та документи про подальший рух коштів. Прямого підтвердження такого маршруту у наведених матеріалах немає.

Саме ця межа робить перевірку змістовною. Якщо різні історії механічно з’єднати лише через знайомі прізвища, зникне можливість побачити, де закінчується підтверджений зв’язок і починається припущення. Натомість встановлені повноваження представників компаній дають конкретних адресатів для пояснення нинішніх відносин.

Питання про сьогоднішні гроші

На самому «Сьомому кілометрі» фінансова суперечка розгортається довкола вартості нових торгових об’єктів. У червні 2025 року підприємиця розповідала про $35 тисяч за збереження місця, тоді як керівництво відкидало звинувачення у примусі та пояснювало роботи потребами реконструкції.

Для цієї історії важливо з’ясувати, чи мають історично пов’язані з ринком особи нинішні права на його доходи або вплив на рішення. Санкції проти Іванющенка посилюють суспільний інтерес до такого питання, але не відповідають на нього автоматично.

Перевірювана відповідь починається з актуальної структури контролю та договорів, за якими отримують кошти від торговців. Лише після цього можна зіставляти корпоративні зв’язки з реальними платежами. Для підприємців, які вкладають гроші у своє майбутнє на ринку, саме така відповідь має найбільшу вагу.