Про історію незвичайної станції Haxo розповіло французьке видання Le Parisien.

Чому станцію Haxo так і не відкрили для пасажирів?

Станцію Haxo побудували у 1921 році. Вона мала з'єднати 2 лінії паризького метро: 7 bis і 3 bis. Для цього проклали окремі тунелі та облаштували колії, однак проєкт так і не запрацював. Тодішня компанія CMP, попередниця сучасної RATP, вирішила, що потенційних пасажирів буде надто мало, аби виправдати експлуатацію станції. Тому її залишили закритою, хоча вся необхідна інфраструктура вже була готова.

Як виглядає шлях до покинутої станції?

Потрапити на Haxo можна через станцію Porte des Lilas, розташовану на північному сході Парижа. Для цього потрібно пройти через спеціальні двері, зачинені для звичайних пасажирів, а потім подолати двоє сходів. Так можна дістатися ще однієї незвичайної локації Porte des Lilas – Cinéma. Її використовують як майданчик для кінозйомок із 1970-х років.

Наприклад, тут знімали сцени фільму "Незвичайна доля Амелі Пулен". Під час роботи над стрічкою навіть замінили назви станції: замість табличок Porte des Lilas встановили покажчики Abbesses. Від кіномайданчика до Haxo потрібно пройти ще близько 10 хвилин безпосередньо коліями метро. Наприкінці цього маршруту і розташована станція, яка ніколи не приймала пасажирів.

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на

Для чого використовують станцію сьогодні?

Попри те, що Haxo не працює як звичайна станція метро, простір не залишився повністю занедбаним. У неробочі години тут зберігають вагони, а стіни стали місцем для графіті. Крім того, RATP зрідка організовує екскурсії, під час яких можна побачити покинуту станцію.