Йдеться про вежу Свинюських, яку вперше згадали ще у 1510 році. Знахідка допомогла відкрити нові подробиці оборонної історії міста та показала, наскільки масштабним було будівництво середньовічних укріплень Луцька, повідомили в Луцькій міській раді.

Яку таємницю приховувала вежа Свинюських

Вежа була частиною укріплень Нижнього, або Окольного, замку. У документах XVI століття згадували "склепи муровані під вежею біля Святого Якова". Саме ці записи допомогли дослідникам встановити зв'язок між нововідкритою спорудою та історичними джерелами.

Археологічні дослідження підтвердили, що під вежею справді було підземне приміщення. Воно перекрите циліндричним склепінням, а від сучасної поверхні землі до його підлоги – 5,3 метра. Вхід облаштували цегляними сходами з двома маршами та поворотом.

Також археологи виявили перехід завширшки близько двох метрів до цокольної частини приміщення колишнього монастиря бригідок. Це підтвердило архітектурний зв'язок між спорудами.

Чому вежа могла бути особливою для середньовічного Луцька

За словами директора Державного історико-культурного заповідника у Луцьку Віктора Баюка, вежа належала панові Михайлу, який використовував прізвище Свинюський – за назвою села Свинюхи, нині Привітне на Волині.

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на

Вежу згадували й в описах Луцького замку 1545 та 1552 років. Тоді вона перебувала у доброму стані та виконувала свої основні функції.

У 1624 році Альбрехт-Станіслав Радзивілл передав територію, де стояла споруда, ордену Святої Бригіди для облаштування монастиря. Точного часу руйнування вежі дослідники поки не встановили. Відомо, що на момент будівництва монастирського комплексу її залишки ще існували.

Особливу увагу археологів привернув фундамент. Він комбінований: складається з цегли на вапняковому розчині та значної кількості світлого вапнякового каменю. Ширина фундаменту сягає 2,5 метра. За словами Баюка, подібний камінь використовували для будівництва потужних оборонних укріплень Луцького замку та вежі Чорторийських.

Найближчі родовища такого матеріалу розташовані на території сучасної Житомирщини. Його доставлення на значну відстань могло свідчити про великі ресурси та добре організоване будівництво.

Що ще знайшли археологи

Під час досліджень виявили кераміку, коробчасті полив'яні кахлі та інші предмети, які належать до періоду використання споруди – від XVI до початку XVII століття. Розміри внутрішньої частини вежі становлять 8,55 на 5,2 метра, а підземного приміщення – 4,8 на 2,65 метра.

Споруда розташована поруч із вежею Чорторийських і має подібні конструктивні особливості. За інформацією Луцької міської ради, польовий етап досліджень уже завершили.

До настання зими архітектурно-археологічні залишки планують законсервувати, а наступним кроком має стати розроблення проєкту ревіталізації пам'ятки. У перспективі вежу Свинюських хочуть включити до історико-культурного та туристичного простору Волині й України.