Скандинавські зими століттями були справжнім випробуванням. Коли температура надовго опускалася нижче нуля, особливо важливо було, щоб будинки якомога довше зберігали тепло. У XVIII столітті шведи знайшли для цього одне з найефективніших рішень – особливу кахельну піч kakelugn, яка продовжувала обігрівати оселю навіть через кілька годин після згасання вогню. Про це пише drive.hu.

У Швеції XVIII століття дрова були надзвичайно цінним ресурсом. Розвинена залізоробна промисловість потребувала величезної кількості деревини, а опалення будинків також вимагало чималих запасів палива. У тогочасних оселях часто використовували відкриті каміни, через які значна частина виробленого тепла просто виходила в димохід.

Розв'язати цю проблему вдалося завдяки державній ініціативі. У 1767 році генералу Фабіану Вреде та архітектору Карлу Югану Кронстедту доручили розробити економнішу систему опалення. Результатом їхньої роботи стала вдосконалена версія традиційної шведської кахельної печі kakelugn.

Секрет винаходу полягав у димових каналах, облаштованих усередині печі. На відміну від звичайних камінів, гарячі продукти згоряння не потрапляли одразу в димохід, а спочатку проходили довгим звивистим шляхом усередині конструкції. Під час цього руху вони віддавали значну частину тепла товстим цегляним стінкам і керамічному облицюванню. Ті поступово нагрівалися, а потім повільно віддавали накопичену енергію.

Добре збудована kakelugn могла обігрівати приміщення ще протягом 10–12 годин після згасання вогню. Тому в багатьох будинках було достатньо розпалювати піч уранці та ввечері, щоб між цими періодами в кімнатах зберігалася комфортна температура.

Важливими для роботи печі були також її розміри та вага. Великі екземпляри могли важити понад одну тонну, а масивна кладка давала змогу накопичувати значну кількість тепла.

Конструкція будинків також допомагала захищатися від холоду

Шведи приділяли увагу й облаштуванню осель. Щілини між колодами старих дерев'яних будинків часто заповнювали мохом і глиною, щоб зменшити протяги та втрати тепла. Допомагали й невеликі кімнати з низькими стелями, адже для їхнього обігріву потрібно було менше повітря.

Ці рішення були особливо корисними в районах, де взимку температура могла опускатися до −30 °C.

З часом kakelugn стала характерною частиною шведських осель. Печі часто прикрашали вишуканими візерунками та вкривали глазурованою керамікою. Завдяки цьому вони не лише обігрівали приміщення, а й надавали інтер'єру елегантності.

Після поширення центрального опалення багато старих печей демонтували. Однак сьогодні традиційна шведська кахельна піч знову привертає увагу. На тлі зростання інтересу до ощадливого використання енергії ця конструкція, якій понад 250 років, і досі залишається гідною уваги системою опалення.

Більше цікавого про облаштування житла в скандинавських країнах

Раніше УНІАН повідомляв, як скандинави зберігали тепло в будинках навіть у сильний мороз. Для цього важливе не лише опалення, а й ефективна теплоізоляція та прості прийоми, що допомагають довше утримувати тепло в оселі.

Вас також можуть зацікавити новини:

• Що краще - дрова чи паливні брикети: чим економніше топити будинок
• Чи варто клеїти фольгу за батареями: експерти відповіли, чи є в цьому сенс
• Опалення восени: експерти назвали найкомфортнішу температуру на радіаторі