Це внутрішній тайпан – Oxyuranus microlepidotus. За лабораторними показниками токсичності його отрута вважається однією з найсильніших серед усіх наземних змій, хоча сама тварина майже не перетинається з людьми, зазначає MyWildBackyard.

У цьому й полягає головний парадокс: одна з найнебезпечніших за складом отрути змій світу мешкає настільки віддалено й приховано, що підтверджених укусів людей відомо зовсім небагато.

Чому внутрішнього тайпана називають найотруйнішою змією?

Токсичність зміїної отрути часто порівнюють за показником LD50 – дозою речовини, яка в лабораторному досліді є смертельною для половини піддослідних тварин. Для внутрішнього тайпана наводять надзвичайно низький показник – близько 0,025 міліграма на кілограм за певних умов тестування.

Як виглядає тайпан: дивіться відео

Чим менше це число, тим токсичнішою вважається речовина в конкретному лабораторному тесті. Саме звідси походять популярні твердження, що отрути одного тайпана теоретично вистачило б для смерті десятків людей. Проте такі підрахунки не варто сприймати буквально: LD50 визначають на лабораторних тваринах, а результат залежить від виду тварини, способу введення отрути та інших умов.

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на

Просте перерахування цієї цифри на масу людського тіла не показує, що станеться під час реального укусу. Набагато важливіше інше: внутрішній тайпан здатний за один укус ввести значно більше отрути, ніж потрібно для ураження його природної здобичі.

Що відбувається після укусу тайпана?

Небезпека полягає не в якомусь одному токсині. Отрута внутрішнього тайпана діє одразу на кілька систем організму. Її нейротоксичні компоненти порушують передачу нервових сигналів до м'язів. У тяжких випадках це може призводити до прогресуючого паралічу, зокрема м'язів, необхідних для дихання. Інші компоненти втручаються в систему згортання крові.

Вони можуть спричинити масове утворення мікроскопічних згустків і швидко витратити речовини, необхідні організму для нормального згортання. Наслідком стає ризик кровотеч і пошкодження органів. До цього додається дія міотоксинів, які пошкоджують м'язову тканину. У важких випадках продукти її розпаду можуть створювати додаткове навантаження на нирки та інші органи.

Навіщо змії настільки сильна отрута?

Внутрішній тайпан живе в одному з найсуворіших районів Австралії – на чорноземних рівнинах внутрішніх частин континенту, де опадів мало, а доступна здобич розподілена нерівномірно. Змія спеціалізується передусім на дрібних ссавцях. Вона полює на швидких гризунів, які ховаються в тріщинах сухого ґрунту, тому для хижака важливо якомога швидше знерухомити жертву після укусу.

У такому середовищі невдале полювання означає не просто втрачений обід. Наступна здобич може з'явитися нескоро, тому природний добір міг підтримувати особин, чия отрута швидко й надійно діяла на основну здобич. При цьому сама отрута еволюціонувала не для боротьби з людиною. Людина для внутрішнього тайпана – випадковий і занадто великий об'єкт, із яким він у природі майже не зустрічається.

Чому при такій отруті тайпан майже не вбиває людей?

Головний захист людей від внутрішнього тайпана – географія. Ця змія живе у малонаселених районах Південної Австралії та західного Квінсленду. До того ж понад 90% часу вона проводить у тріщинах ґрунту й інших підземних укриттях, де шукає гризунів. Тому зустріти її набагато складніше, ніж багатьох інших небезпечних австралійських змій.

Вона не шукає контакту з людиною і зазвичай намагається уникати загрози. Це добре показує різницю між токсичністю отрути та реальним ризиком для людей. Змія може мати надзвичайно сильну отруту, але бути причиною дуже малої кількості укусів, якщо живе далеко від нас і рідко вступає в контакт.