10 листопада (23 листопада), в православному календарі день пам’яті апостолів Ераста, Олімпа, Родіона і тих, хто з ними. Ім’я Ераста згадується в Посланні апостола Павла до римлян. У 16-му розділі апостол передає вітання від Ераста, якого називає скарбником міста (Рим. 16:23). У церковному переданні його пов’язують із Коринфом, де він обіймав відповідальну адміністративну посаду.

За православним житієм, згодом Ераст залишив світську діяльність і служив у Єрусалимській Церкві, а пізніше став єпископом у Панеаді, місті в Палестині. Його життя стало прикладом того, як людина, яка мала досвід громадської та адміністративної роботи, могла присвятити себе служінню християнській громаді.

Олімп, якого також називають Олімпаном, належав до апостолів від сімдесяти. Його ім’я згадане в Посланні апостола Павла до римлян: «Вітайте Філолога та Юлію, Нірея та сестру його, і Олімпана, і всіх святих, що з ними» (Рим. 16:15).

Згідно з церковним переданням, Олімп був супутником апостола Петра та разом із ним вирушив до Рима. У той час християнські громади зазнавали переслідувань, а проповідування віри могло коштувати людині життя.

Родіон, відомий також як Іродіон або Іродіан, був родичем апостола Павла. У Посланні до римлян Павло передає йому вітання (Рим. 16:11).

Церковне передання розповідає, що Родіон проповідував християнство та навертав до нової віри юдеїв і язичників. Його місіонерська діяльність була пов’язана з містом Патри, де він, за житієм, служив єпископом.

За переказами, Родіон зазнав жорстокого нападу через свою проповідь, але вижив і продовжив служіння. Пізніше він вирушив до Рима разом з апостолом Петром. Там Родіон загинув мученицькою смертю під час переслідувань за правління Нерона.

Сосипатр, якого також називають Сосипатром, походив з Ахаї — історичної області Стародавньої Греції. Апостол Павло згадує його серед тих, хто передає вітання християнам Рима (Рим. 16:21).

За церковним переданням, Сосипатр був учнем Павла та згодом став єпископом Іконії, міста в Малій Азії. Там він проповідував Євангеліє, навчав новонавернених і підтримував християнську громаду.

Кварт, якого також називають Квартою або Квартом, згадується в Посланні до римлян. Павло передає вітання від нього, називаючи його братом у вірі (Рим. 16:23).

Згідно з церковним переданням, Кварт став єпископом Бейрута, стародавнього міста на узбережжі Середземного моря. Він проповідував серед місцевих жителів, навертав язичників до християнства та зазнав численних випробувань через свою діяльність.

Тертій посідає особливе місце серед сподвижників апостола Павла. У Посланні до римлян він сам називає своє ім’я: «Вітаю вас у Господі й я, Тертій, що написав цього листа» (Рим. 16:22).

Ця згадка дає змогу стверджувати, що Тертій виконував роль писаря, який записував слова Павла. Саме завдяки його праці одне з найважливіших послань Нового Завіту було зафіксоване в письмовій формі.

Церковне свято в Україні 10 листопада за старим календарем

За старим календарем 10 листопада в Україні вшановували пам’ять святої великомучениці Параскеви. Вона народилася в родині побожних християн, які особливо шанували день п’ятниці — на згадку про страждання Ісуса Христа, тому доньку назвали Параскевою, що з грецької означає «п’ятниця». За церковним переданням, Параскева присвятила життя проповідуванню християнської віри. За відмову зректися Христа вона зазнала жорстоких катувань і прийняла мученицьку смерть.

Прикмети 10 листопада

• Сонячно й ясно — зима буде теплою.

• Хмарно — у середині грудня вдарять сильні морози.

• Ранковий туман — очікується відлига.

Що не можна робити 10 листопада

За народними віруваннями, цього дня краще відкласти генеральне прибирання та не виносити з оселі сміття, щоб разом із ним не винести сімейний добробут. Не рекомендували й вирушати в далеку дорогу: осіння негода могла ускладнити подорож. Родіонів день вважали часом для спокійних домашніх справ, тому наші предки намагалися не метушитися без потреби й уникати ризикованих задумів.

Що можна робити 10 листопада

У народному календарі 10 листопада відоме як свято Родіона та Єраста, або Родіонів день. Із цією датою пов’язували звичай приносити до храму хліб і сіль для освячення. Вважалося, що такі продукти мають особливу силу: ними пригощали свійських тварин, аби ті залишалися здоровими, а самі господарі куштували освячений хліб як оберіг від недуг і нестатків. Також існувало повір’я, що частування хлібом і сіллю допоможе помиритися з людьми, з якими давно не вдавалося знайти спільну мову.