Останні новини в Україні та світі

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

"Ніяк не очікували таких втрат": інтерв'ю Мусієнка про кризу в Кремлі та удар, який Путін не зміг передбачити

Росія дедалі частіше відчуває наслідки українських ударів по стратегічних об'єктах, а втрати на фронті створюють для Кремля нові проблеми. Водночас Москва розширює гібридну війну проти країн НАТО та розвиває супутникові технології, які можуть становити загрозу для України й Заходу.

  Adv

Про наслідки атак на російські НПЗ, ситуацію на фронті, небезпеку супутникової системи "Рассвет" та нові методи гібридних атак Кремля в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу розповів військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ, військовий експерт Олександр Мусієнко.

популярні відео

Удари по російських НПЗ і 35% втраченої нафтопереробки

За 17 днів Україна атакувала 11 російських НПЗ, а нафтопереробка могла скоротитися майже на третину. Деякі аналітики кажуть, що це 0,5% від російського ВВП, але Україна продовжує бити. Давайте спробуємо підбити підсумки цих ударів?

По-перше, я думаю, що ми маємо виходити із теперішньої активізації. Ми бачимо, що зараз є доволі значна активізація, інтенсивність і частота ударів підтримується на дуже високому рівні. Це призводить до того, що зараз ми маємо оцінку, що близько 35% російської нафтопереробки вже лягло, і це буквально за місяць.

Реклама

Протягом місяця це доволі високий результат. Що це означає? Це означає, що Росія втрачає дохід. Це означає, що дефіцит російського бюджету наприкінці року тільки збільшується і буде збільшуватися.

Це означає, що Росія вимушена перелаштовувати свої процеси таким чином, до чого вона, відверто скажемо, не готувалася. Адже за всю історію Росії, і після розпаду Радянського Союзу, все базувалося на тому, що нафти достатньо, газу достатньо, і вони продавали нафту або переробляли нафту і продавали бензин, дизель чи авіаційне пальне. Те ж саме стосується транспортування газу.

Зараз багато що з цього порушено. Тобто фактично російська економіка, особливо нафтова сфера, вимушена перелаштовуватися.

Перелаштовуватися як? Фактично так, що, по-перше, нафта не переробляється. Це означає, що доходи компаній "Роснефть", "Лукойл" в першу чергу, зменшуються.

Вони безпосередньо впливають на обсяги переробки нафти. Через це Росія змушена заморожувати контракти на експорт дизелю та бензину, а також внутрішні контракти, за якими має забезпечувати пальним власний ринок.

Реклама

Крім збитків від ударів, Росія тепер змушена імпортувати пальне, що створює додаткове фінансове навантаження. До того ж, як з'ясовується, воно далеко не завжди якісне. Це підтверджують дані Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

У ГУР пов'язують із використанням неякісного пального авіаційні катастрофи та інциденти, зокрема падіння стратегічного бомбардувальника Ту-95, а також випадки із Су-34 і навіть Су-57 в Ахтубінську, який минулої ночі атакували Сили оборони України.

До слова за даними ГУР, Росія змушена імпортувати авіаційне пальне через проблеми у власній нафтопереробній галузі. Зокрема, 29 жовтня на військовому аеродромі "Ахтубінськ" під час запуску двигунів вибухнув і повністю згорів винищувач Су-57 вартістю близько 150 мільйонів доларів. У розвідці звернули увагу на можливий зв'язок цього інциденту з використанням неякісного імпортного пального.

Проблема полягає в тому, що Росія змушена імпортувати пальне з третіх країн, якість якого не завжди відповідає необхідним вимогам. Удари Сил оборони негативно впливають не лише на нафтопереробку, а й на нафтохімічну галузь Росії. Це також важливий елемент її економіки та військово-промислового комплексу.

Реклама

Йдеться не тільки про нафтопереробні заводи, а й про нафтохімічні підприємства у Воронежі, Тольятті, Омську та Нижньокамську. Там розташовані важливі виробництва, зокрема синтетичного та інших видів каучуку. Ця продукція використовується насамперед для виробництва ракетного палива, зокрема для ракет "Іскандер", "Калібр", С-300 і С-400.

Крім того, вона потрібна для літакобудування, виробництва дронів та іншої військової техніки. У цих процесах також використовують нафту як сировину та продукти її переробки. І тут Росія теж стикається з проблемами.

Варто враховувати, що нафтохімічна галузь є важливою частиною російської економіки. Росія фінансує війну проти України переважно з власного бюджету, використовуючи наявні внутрішні ресурси. Тому скорочення доходів бюджету та збільшення його дефіциту безпосередньо зменшують можливості Кремля фінансувати військово-промисловий комплекс. А це, як наслідок, впливає і на здатність Росії продовжувати війну проти України.

Реклама

Повна розмова з військовим: дивитись відео

Колосальні втрати російської армії та уповільнення штурмів

У жовтні російська армія втратила близько 54 тисяч військових убитими та пораненими. Якщо спробувати візуалізувати статистику штурмів, атак і втрат, як би ви описали те, що відбувається на фронті протягом останніх місяців?

Ми фіксуємо певне зниження темпів та інтенсивності наступальних дій, а також кількості штурмів з боку ворога. Це пов'язано зі значними втратами, через які агресору потрібне перегрупування. Росіяни шукають варіанти, як відновити сили.

Крім того, погодні умови подекуди грають на користь ворога. Росіяни використовують туман, мряку та інші погодні явища, щоб під їхнім прикриттям проводити штурми.

Це, зокрема, підтверджує ситуація в районі Добропілля, де противник намагається застосовувати навіть техніку.

Водночас загальні темпи наступу справді знижуються, і ми це вже фіксуємо. Причина – колосальні втрати, яких ворог реально не очікував. І вони надалі зростатимуть.

Реклама

Звичайно, для нас самоціллю не є просто збільшення кількості втрат противника. Наше завдання – домогтися зупинки штурмових дій, коли ворогу фактично вже не буде ким їх проводити.

На деяких ділянках фронту вже помітне значне ослаблення противника. Росіяни залучають лише кількасот піхотинців, якими намагаються проводити штурми, але вже видно, що вони виснажуються. Ворог намагається перечекати цей період, розраховуючи на прибуття поповнення, перегрупування та проведення ротації. Після цього він сподівається знову піти в наступ новими хвилями.

Якщо оцінювати темпи просування, втрати противника та території, які вдається звільняти Силам оборони, то тенденції для ворога зараз негативні. Однак це ще не призвело до повної зупинки його просування та можливостей проводити штурмові дії.

Наша мета – завдяки збільшенню втрат і розширенню можливостей для ураження ворожої логістики зупинити наступальний потенціал противника.

Реклама

Адже втрати зростають також через ефективні удари по логістиці. Тилове забезпечення не встигає за потребами підрозділів на передовій: росіянам не вдається вчасно підвозити поповнення, боєприпаси та інші необхідні ресурси. Через це виникають проблеми, які зрештою призводять до збільшення втрат.

Ми бачимо, що такі удари поступово поширюються. Якщо говорити про південь України, то атаки вже виходять за межі окупованих територій і сягають Ростовської області Росії. Особливо це стосується блокування логістики на трасі 280, але не лише її.

Супутникова система "Рассвет" і нові загрози для України

У Telegram-каналах сьогодні активно обговорюють супутникову систему "Рассвет". Зокрема, командир бригади К2 Кирило Верес заявив, що її запуск може мати дуже серйозні наслідки для України. Нагадайте, що це за система, як вона працює і яку загрозу становить? Наскільки ви поділяєте оцінку Кирила Вереса?

Реклама

Росія впроваджує систему "Рассвет", однак має певні перебої з її реалізацією і відстає від запланованих термінів. Це система супутникового зв'язку та координації, яка має забезпечити противнику можливість майже в режимі реального часу спостерігати за ситуацією.

По-перше, йдеться про додаткові розвідувальні можливості. По-друге, і це найважливіше, – забезпечення зв'язку, передачі даних та обміну інформацією. Це необхідно для ведення розвідки, атак безпілотниками, моніторингу ситуації в Україні та координації дій російських підрозділів.

Така система покращить ситуаційну обізнаність російських військових і обмін інформацією між підрозділами та штабами. Це може підвищити ефективність російських атак, насамперед із застосуванням дронів. Саме в цьому полягає найбільша загроза.

Наразі Росія намагається реалізувати цей проєкт, але відстає від графіка. Буквально нещодавно один із супутників втратив керованість і згорів у щільних шарах атмосфери. Подібні випадки також фіксуються.

Крім того, вживаються заходи, щоб обмежити можливості Росії виводити ці супутники на орбіту. Цього року були удари по заводу, який виробляє ракети-носії "Союз-2", призначені для виведення супутників "Рассвет". Також були спроби атакувати бюро 1440 у Московському регіоні, яке відповідає за розробку цієї системи.

Думаю, ми й надалі бачитимемо відповідну роботу. Сили оборони намагаються зривати ці плани й не дозволяти Росії досягти запланованих показників. Ніхто не сидить склавши руки й не спостерігає за цим.

Чи може запуск системи "Рассвет" стати стратегічним переломом у війні? Адже ми чуємо, зокрема від Валерія Залужного, що через розвиток розвідки та різних технологій досягти стратегічного прориву на полі бою зараз дуже складно. Якщо Росія реалізує цей проєкт, наскільки це змінить ситуацію для України?

Це покращить зв'язок і підвищить ефективність російських ударів. Але чи призведе це до стратегічного перелому у війні? Не думаю. Для стратегічного перелому потрібен цілий комплекс сил і засобів.

Ми бачимо, що Росія й без супутників "Рассвет" удосконалила тактику атак, а ми зі свого боку адаптувалися. Якщо з'явиться "Рассвет", будемо знову адаптуватися. Хоча я сумніваюся, що росіяни встигнуть вивести на орбіту необхідну кількість супутників. Але якщо спробують, нам доведеться шукати нові рішення.

Нагадаємо російський супутниковий зв'язок потенційно дозволить керувати "Шахедами", розвідувальними безпілотниками та ракетами в режимі реального часу. Це може зменшити ефективність українських засобів радіоелектронної боротьби, які зараз порушують канали управління дронами. За оцінкою Сергія "Флеша" Бескрестнова, для повноцінного покриття потрібні щонайменше 200 – 250 супутників.

Війна – це постійне протистояння та адаптація. Потрібно буде шукати способи глушити сигнал противника, розвивати власні засоби радіоелектронної боротьби та посилювати можливості протиповітряної оборони.

Наприклад, для нашої бойової авіації принципово не зміниться завдання зі знищення ворожих дронів. Незалежно від того, чи керуються вони через "Рассвет", чи через іншу систему, наші пілоти мають їх виявляти та збивати. Зараз бойова авіація виконує значну частину завдань із протидії, зокрема, реактивним безпілотникам.

Що стосується фронту, то на тактичному рівні противник справді може отримати додаткові переваги. Це реальна загроза, яку не варто применшувати. Водночас я не думаю, що системи радіоелектронної боротьби будуть невразливими.

Україна також використовує різні засоби зв'язку, зокрема Starlink. Але чи є ці системи абсолютно захищеними від впливу РЕБ? Ні. Постійно ведеться робота над тим, щоб зробити їх менш вразливими. Тому "Рассвет" може посилити спроможності російської армії та дещо збільшити загрози для України. Але стверджувати, що ця система одразу забезпечить Росії стратегічний перелом і повністю змінить перебіг війни, я б не став.

Гібридні атаки Росії в Європі та реакція НАТО

Росія дедалі частіше вдається до диверсійних атак у країнах Європи та НАТО. Естонія, зокрема, планує з 1 грудня закрити всі пропускні пункти на кордоні з Росією через диверсії, за якими стоїть російське ГРУ. Наскільки зростає масштаб і зухвалість таких операцій? І чи не виходить так, що поки США намагаються посадити Європу за стіл переговорів із Росією, Кремль продовжує розхитувати НАТО та готуватися до масштабнішого протистояння з Європою?

Ми бачимо, що загальна тенденція полягає в тому, що Європа озброюватиметься, мілітаризуватиметься і продовжуватиме допомагати Україні. Зараз є два кардинально різні підходи до переговорів. Росія висуває ультиматуми, але ніхто не збирається їх виконувати, оскільки це суперечить безпековим інтересам європейських країн.

Попри різні політичні заяви, навіть якщо в Європі відбудуться серйозні політичні зміни, на перший план усе одно виходитимуть державні інтереси.

До речі, я не вірю в ультраправий переворот у Європі. Знаючи європейську історію, я радше допускаю посилення лівих сил. Але незалежно від політичних змін безпекові інтереси залишатимуться визначальними. Те, що відбувається зараз, це підтверджує.

Bloomberg із посиланням на високопосадовців Пентагону та командування силами НАТО в Європі повідомляє, що навіть якщо США скоротять військову присутність у Європі, то лише на 5 тисяч військових, а не на 25 тисяч, як раніше обговорювалося.

Крім того, більше американських сил можуть передислокувати до Центральної Європи та на східний фланг НАТО, зокрема до Румунії та Польщі. Це прямо суперечить вимогам і ультиматумам Кремля. Також зростають виробництво озброєнь та інвестиції в оборонну промисловість.

Німеччина буквально цього тижня змінила законодавство, розширивши повноваження власних спецслужб і контррозвідки BND для протидії зовнішнім та гібридним загрозам з боку Росії. Країни східного флангу НАТО також посилюють оборону, розуміючи наявні виклики.

Якщо говорити про цифри, то, за наявними підрахунками, порівняно з 2023 роком кількість гібридних атак та інцидентів, пов'язаних із диверсіями, терактами, підпалами, провокаціями та інформаційно-психологічними операціями, до яких може бути причетна Росія, зросла майже у вісім разів.

Лише за період до жовтня цього року зафіксували 159 гібридних інцидентів. І це без урахування кібератак та інформаційних спецоперацій. Крім того, 91 раз літаки та безпілотники порушували повітряний простір країн НАТО. Це також свідчить про зростання активності Росії. Ідеться про статистику за неповний рік.

Що стосується Естонії, то протягом останніх трьох-чотирьох місяців там відбулися дві подібні атаки. 15 серпня була здійснена диверсія на підприємстві Milrem Robotics, яке виробляє безпілотники, зокрема наземні. А 14 листопада атакували завод із виробництва БпЛА Sot Systems.

Ця спроба диверсії, зокрема підпалу, виявилася невдалою. Естонська розвідка заявляє, що має докази причетності до неї російського ГРУ. Про це також повідомляє прокуратура країни. Саме через нагнітання ситуації та загрозу нових диверсій Естонія планує закрити кордон із Росією.

Якщо говорити про інші країни, то 15 листопада атакували два цивільні судна у виключній економічній зоні Румунії. Подібні випадки раніше неодноразово фіксували в Болгарії. Протягом осені там сталося щонайменше дві атаки на підприємства оборонно-промислового комплексу.

Кремль намагається діяти на широкому географічному просторі. Насамперед його цікавлять оборонні підприємства, які співпрацюють з Україною або виробляють продукцію для її потреб. Росія намагається зривати постачання, затримувати виробництво та перешкоджати виконанню оборонних замовлень.

Мета таких операцій – насамперед послабити підтримку України. З одного боку, Кремль намагається зірвати роботу оборонних підприємств і показати, що інвестиції в оборонну промисловість навіть на території ЄС та НАТО є небезпечними. З іншого – перешкодити логістиці вже виготовленого озброєння, яке має надходити до України.

Крім того, Росія прагне погіршити безпекову ситуацію в європейських країнах. За задумом Кремля, це має збільшити кількість політичних сил, які виступатимуть за скорочення допомоги Україні через загрозу російських диверсій.

Однак реакція Європи зовсім не свідчить про готовність виконувати ультиматуми Путіна, роззброюватися чи погоджуватися на виведення американських військ зі східного флангу НАТО. Є дві важливі причини.

По-перше, європейські країни побачили, що Росія не настільки сильна, якою її вважали раніше. Виявилося, що з нею можна воювати, її можна стримувати та зупиняти.

По-друге, після кількох років повномасштабної війни Росія сама зазнала значного ослаблення. Тому незрозуміло, чому Європа має виконувати її ультиматуми.

Це принципово відрізняється від ситуації у грудні 2021 року, коли Кремль уперше висунув вимоги до США та Європи щодо безпекової архітектури. Тоді багато західних аналітиків вважали, що Путін не наважиться на повномасштабне вторгнення через загрозу санкцій. Але він наважився.

Так само тодішні аналітичні прогнози переважно передбачали швидку війну в разі нападу Росії на Україну. А щодо можливого наступу на східний фланг НАТО, зокрема країни Балтії, у багатьох дослідженнях моделювали швидке захоплення цих територій Росією.

Зараз таких прогнозів значно менше. Уже ніхто не може настільки впевнено стверджувати, що Росія швидко захопить Балтію або що реакція НАТО буде недостатньою. Те, як Росія загрузла у війні проти України, суттєво змінило оцінки її військових можливостей і загроз для Європи.

Це інтерв'ю було скорочено, виправлено та відредаговано для кращого розуміння аудиторією.