Як передає Укрінформ, про це повідомляє Інститут масової інформації.

Чотири інциденти пов’язані з російською агресією проти України. Ще 10 – це порушення, за які відповідальні українські громадяни та інституції, зазначили в ІМІ.

У жовтні стало відомо про загибель п’ятьох медійників, які захищали Україну у війську. Двоє із них тривалий час вважалися зниклими безвісти під час виконання бойових завдань.

Йдеться про Самуїла Проскурякова, який працював в інформаційному агентстві УНН, у “Забороні”, Hromadske і “Бабелі” та зник у 2022 році, а також Дмитра Хижняка – ведучого радіостанції Хіт FM і телеканалу ТВ-5, який вважався зниклим із 2024 року. Про їх загибель офіційно повідомили у 2026 році.

15 жовтня 2026 року загинув Ютуб-блогер Кирило Солошенко, який здобув популярність на платформі у 2014-2016 роках, створював власні відео і брав участь у спільних проєктах з іншими популярними на той час блогерами.

16 жовтня загинув колишній телеоператор телеканалів “ІРТ-Полтава” та “Місто Плюс” Василь Величко.

27 жовтня в Херсоні загинув військовослужбовець, фотограф і відеооператор Володимир Обертас. Він супроводжував групу воєнних кореспондентів і паралельно самостійно знімав міські вулиці. За інформацією ІМІ, "під час знімання в перший день оголошеного припинення вогню чоловік підірвався на міні, яку, ймовірно, російські військові дистанційно скинули в центрі міста".

Обертас також був автором відео з дрона, завдяки якому світ побачив масштаби трагедії в тимчасово захоплених Олешках Херсонської області.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 144 медійники, із них 15 – під час виконання професійних обов’язків.

Знімальна група “Суспільне Запоріжжя” потрапила під атаку російських FPV-дронів у Кушугумі, де фіксувала наслідки попередніх обстрілів. Журналісти понад три години не могли виїхати із селища, один із дронів ударив поруч з їхнім автомобілем.

Унаслідок удару російської балістики по Запоріжжю була пошкоджена будівля філії “Суспільне Запоріжжя”: вибуховою хвилею вибило вікна й двері. Працівники мовника не постраждали, оскільки під час атаки в приміщенні нікого не було, зазначили в ІМІ.

Уночі 19 жовтня внаслідок російської ракетної атаки був пошкоджений офіс редакції газети “Закон і Бізнес” у Києві. Вибухова хвиля вибила вікна, зруйнувала міжкімнатні стіни та пошкодила техніку й меблі. На момент атаки працівників у приміщенні не було.

Російські військові атакували безпілотником будівлю телеканалу “Візит” у Кременчуці Полтавської області, що спричинило пожежу і значні руйнування. Через пошкодження обладнання й інфраструктури телеканал тимчасово зупинив випуск новин, хоча мовлення триває. Семеро працівників під час атаки перебували в безпечних місцях, ніхто не постраждав.

Половина із зафіксованих випадків порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України, стосується обмеження доступу журналістів до публічної інформації.

Як підкреслили в ІМІ, це найбільша категорія порушень за місяць. Найчастіше йдеться про вибіркову акредитацію, недопуск на публічні заходи та відмови в наданні документів.

У трьох випадках зафіксовані погрози фізичною розправою, ще у двох випадках перешкоджання – безпосереднє застосування сили або обмеження свободи пересування медійників.

Порушення прав журналістів зафіксували у восьми областях: Рівненській, Волинській, Київській, Харківській, Сумській, Хмельницькій, Тернопільській і Кіровоградській. Найбільше випадків сталося на Хмельниччині – там зафіксували два випадки обмеження доступу до інформації.

Права журналістів у цих випадках порушували приватні особи, представники органів влади, правоохоронці та адміністрації державних установ.

У Києві жінка погрожувала знімальній групі “Еспресо”. За інформацією ІМІ, вона "хапала журналістів за руки та намагалася пошкодити камеру й обладнання". Для припинення конфлікту медійники викликали поліцію.

Серед зафіксованих правопорушень є випадки перешкоджання законній журналістській діяльності та доступу журналістів до інформації.

У Харкові поліцейські та чоловік, який назвався охоронцем заводу, силоміць вивели трьох фотокореспондентів з території поліклініки, що опинилась під російською атакою. Охоронець намагався відібрати камеру, журналістів звинувачували у наведенні російських ударів.

У Сумах представники торговельного центру близько 20 хвилин утримували журналістку видання "Цукр" Владиславу Кріцьку, яка знімала наслідки російського удару. Їй погрожували забрати телефон і блокували вихід. Вийти з будівлі вона змогла з допомогою поліцейського.

У Кропивницькому журналістів місцевих медіа не допустили до висвітлення виборів ректора Центральноукраїнського державного університету.

У Хмельницькій області державне підприємство повторно відмовило журналістці медіа ЖАР.INFO в наданні документів про консультанта тендерів на будівництво укриття попри втручання представництва омбудсмана.

Як повідомляв Укрінформ, Росія за чотири роки й вісім місяців повномасштабної війни проти України скоїла 989 злочинів проти журналістів і медіа.