Енергетичний експерт Олександр Харченко розповів УНІАН, наскільки критичною є ситуація в енергосистемі після російських атак і чи можна повернутися до коротших відключень світла.

Початок листопада приніс українцям чергову хвилю масштабних відключень електроенергії. Росія обстрілює обʼєкти генерації та високовольтні підстанції, через що в низці регіонів, зокрема в Києві, доводиться запроваджувати аварійні обмеження електропостачання. Подекуди мешканці столиці залишаються без світла до 16-18 годин.

У ніч на вівторок, 3 листопада, РФ знову масовано атакувала енергетичну інфраструктуру України. Пошкоджень зазнали об’єкти у десяти регіонах.

Директор Центру досліджень енергетики, енергетичний експерт Олександр Харченко в інтерв’ю УНІАН розповів, наскільки складною є ситуація в енергосистемі, за яких умов Київ зможе скоротити тривалість відключень світла та чи вдасться Росії перетворити столицю на енергетичний острів. Також він пояснив, скільки київських будинків не мають альтернативного джерела тепла та як Україна проходитиме цей опалювальний сезон.

В низці регіонів України, зокрема в Києві, запроваджені екстрені відключення електроенергії. Якими є наслідки останніх російських атак: по яких об'єктах завдавали ударів, яких пошкоджень зазнала інфраструктура та наскільки критичною є ситуація?

Я би не сказав, що ситуація є незвичайно критичною. Це була ще одна атака. Вона вписується в основний сценарій, який ми очікували на опалювальний сезон.

Ця атака була сконцентрована на високовольтних мережах і генерації. Тобто були нанесені удари по кількох теплоелектростанціях, передусім в Криворізько-Дніпровському енергетичному регіоні і, по-друге, в Харківському. Тобто вони б'ють по сходу цього разу. Так само били по високовольтних лініях, які забезпечують Київ. Удари були по кількох підстанціях.

Коли вас атакують сотнями дронів і багатьма десятками ракет, є пошкодження та втрати.

Вже йде відновлення. Є аварійні відключення, але більшість з них до вечора вдасться тим чи іншим способом перевести в звичайні планові обмеження.

Як буде далі, ми не можемо передбачити, тому що не розуміємо погоди та інтенсивності ударів. Хвилі атак підвищеної інтенсивності, як сьогодні, відбуваються десь раз на три тижні. На мій погляд, ми цей темп цілком тримаємо, відновлення відбувається.

Чи залишається українська енергосистема профіцитною, чи ми вже перейшли до дефіциту електроенергії?

Дайте трохи часу оцінити результати ударів. Щонайменше вчора ми все ще експортували більше, ніж імпортували. Це є ознакою, що у нас є певні резерви. Щодо сьогодні я ще не готовий відповідати.

У яких регіонах України, окрім Києва, зараз спостерігаються найбільш серйозні проблеми з електропостачанням? Чи є області, де ситуація критичніша, ніж у столиці?

Всі прифронтові райони точно в складнішій ситуації. Сумщина, Харківщина, Чернігівщина точно в складнішій ситуації, ніж Київ.

Тут в чому особливість ситуації? В тому, що коли в них вистачає засобів ураження, вони можуть бити в тому числі по регіональних розподільчих мережах. Тобто бити якийсь енергетичний вузол.

Взяти Житомир, наприклад, і вдарити по всіх підстанціях, які його заживлюють. Відповідно, місто на кілька годин може опинитися практично без живлення - аж доки підстанції не повернуться до роботи, що займає час.

В регіонах, де відбуваються такі удари, протягом першої доби ситуація складна, але потім об’єкти відновлюються.

Яка зараз ситуація з електропостачанням у Дніпрі та Одесі?

Всі теплоелектростанції, які знаходяться в Криворізько-Дніпровському регіоні, були атаковані за останні тижні кілька разів.

Під час сьогоднішньої атаки загалом по Україні було близько 20 уражень енергетичних об'єктів - чи уламками, чи безпосередньо. Відповідно, і Зеленогірська/Криворізька ТЕС, і Придніпровська ТЕС були атаковані.

Дніпро та Кривий Ріг будуть під інтенсивними атаками - це однозначно. Там є свої складнощі. Дніпро доволі сильно постраждав. Але йде відновлення.

Як швидко це відновлення може відбуватись?

Залежить від уражень. Там практично все основне обладнання захищене. І кімната керування - це такий "мозок", - і трансформатор, який є взагалі основним елементом підстанції, на більшості підстанцій захищені.

Пошкодження стосуються здебільшого вторинного обладнання: перемикачів, реле, які просто неможливо захистити в повному обсязі. Вони займають гектари території. Таке обладнання, звісно, пошкоджується.

Міністр енергетики минулого тижня дав статистику, що за останні три місяці було пошкоджено близько 800 елементів обладнання, з них 235 - зруйновано. Їх треба було замінити, переставити, відремонтувати та знову запустити.

Незалежно від складності ситуації, це зазвичай займає від 1,5-2 години до 18-20 годин, щоб повернути живлення. А далі вже йде більш солідний процес відновлення.

Останніми днями в Києві тривалість відключень електроенергії за графіками сягала 16–18 годин на добу. З чим пов'язане погіршення ситуації? Наскільки критичними є пошкодження підстанцій, що забезпечували передачу струму до столиці і як швидко можна усунути такі пошкодження за умови відсутності нових ударів?

Деталі щодо пошкоджень я вам не скажу, це неправильно. Суперважких - немає. Але дуже велика кількість пошкоджень дрібнішого обладнання, яке часом теж унеможливлює роботу підстанції.

Атаки на високовольтні підстанції, які живлять Київщину, відбуваються останні три місяці, із серпня, буквально в щоденному режимі. Пошкоджень багато і постійно триває процес відновлення.

Якби не було нових атак, я б сказав, що за три дні Київ перейде в режим, коли в місті буде максимум 4 години обмежень на добу. А ще за три-чотири дні обходились би взагалі без обмежень. Але в нас такої розкоші немає, бо удари наносяться щоденно. Раз на тиждень відбувається середня хвиля, а раз на три тижні - велика хвиля атак.

У Києві теж неоднорідна ситуація. Є райони, які постраждали більше, де дійсно до 18 годин могло не бути електрики. Але більша частина районів Києва сидить по 6-8 годин без світла максимум.

Особливо складна ситуація була на Оболоні, наприклад. У певних районах Виноградаря, Борщагівки були суттєві технічні складнощі. Там люди довше були без електрики. Зараз, наскільки мені відомо, вже завершують відновлювати обладнання, але це не означає, що не буде нових ударів.

Як зараз забезпечується передача електроенергії між правим і лівим берегами Києва, зважаючи на пошкодження важливих ліній електропередачі?

Успішно, вона здійснюється. Більшої відповіді я давати не хочу.

Звідки Київ зараз отримує електроенергію і які основні джерела живлення столиці?

Київ зараз практично не виробляє електроенергію. З січня 2026 року, коли зруйнували генеруючі потужності столиці, внутрішньої генерації, по суті, немає. Зараз все разом складає менше 100 МВт. Для Києва це дуже мало, це максимум прикриття критичної інфраструктури, і то не повне. Зараз триває робота, щоб перекрити критичну інфраструктуру.

На жаль, частина обладнання, яке мало бути встановлене, знищене на складах, і це теж створює певні складнощі. Тому Київ зараз практично повністю залежить від зовнішнього енергопостачання з об'єднаної енергосистеми України.

А яке споживання у столиці?

За нинішньої погоди, це орієнтовно 1-1,2 ГВт. При мінус 10°C, мінус 12°C - буде 1,8-2 ГВт споживання. Київ споживає 12-15% національного споживання.

З 2 листопада в Києві розпочали опалювати житлові будинки. Чи є підстави побоюватися перебоїв з теплопостачанням? Наскільки захищена система централізованого опалення столиці від можливих російських атак і чи існує ризик зриву опалювального сезону?

По-перше, процес запуску теплової системи Києва триває мінімум два тижні, може дійти до трьох. У різних районах буде по-різному. Це процес - і він не миттєвий.

По-друге, більша частина будинків Києва отримала можливість перепідключення до резервного живлення.

Не мають такої можливості десь 20% будинків. Це від 2700 до 3000 будинків по Києву. Вони розкидані по різних частинах міста і, на жаль, ця ситуація не зміниться щонайменше до наступного опалювального сезону.

Тобто вони ризикують бути без опалення в цей зимовий період?

Якщо джерело, яке їм постачає опалення, буде зруйновано - вони не матимуть альтернативи. На сьогодні немає готової відповіді, як їх перепідключити до іншого джерела тепла.

Є план використання мобільних котелень для певних типів будинків, є план підтримки більш лояльного графіку електропостачання. Тому що минула зима показала, що якщо в будинку немає тепла, але є електрика, це сильно спрощує життя. Але, тим не менш, ризик існує і про нього треба відверто говорити.

У чому зараз полягає найбільша проблема Києва?

Відсутність внутрішньої генерації. Якби в нас було хоча б навіть 700-800 МВт, було б сильно простіше. Тому що тоді атаки по високовольтних мережах могли б доволі сильно пом'якшуватись шляхом внутрішньої генерації.

Скільки часу потрібно, щоб побудувати генерацію такого обсягу? 

Влада швидко не може, в неї процедури, Prozorro тощо. За наявності можливості у приватних інвесторів щось таке будувати, за умови отримання страховки та створення умов для роботи - це десь 3-3,5 роки.

Раніше повідомлялося, що Росія намагається відрізати Київ від об'єднаної енергосистеми України та перетворити столицю на так званий енергоострів. Наскільки реалістичний такий сценарій? Чи є зараз загроза, що Київ може втратити можливість отримувати електроенергію з інших регіонів?

Вони цим займаються з 2022 року. Не вдалося. Не бачу підстав, щоб вдалося в принципі.

Як ми протидіємо?

По-перше, захищаємось фортифікаційним захистом - він показує надзвичайну ефективність. З 235 захищених трансформаторів за останні пів року атак пошкоджено було один. Це індикатор того, що ті фортифікації дійсно працюють. Нам є ще багато що захищати.

Плюс починає будуватися система приватного ППО, починають з'являтися перші об'єкти захисту. Чим більше і швидше вони будуть розвиватись, тим краще. Але вони також показують власну ефективність. Це все триває.

Через проблеми з електропостачанням у Києві неодноразово зупиняли рух поїздів на частині ліній метро, фунікулера та швидкісного трамвая. Чому виникає така ситуація? Чи має Київ достатньо резервних джерел живлення, щоб забезпечити роботу метро та електротранспорту під час масштабних відключень?

Воно буде повторюватись саме тому, що в Києві немає внутрішньої генерації. Це основна причина.

До січня 2026 року, коли всередині Києва була генерація, можна було легко переключити будь-які елементи метрополітену чи водоканалу по внутрішніх розподільчих лініях на повноцінне резервне живлення. Зараз такої розкоші немає. Резервне живлення на більшості об'єктів є, але воно не може забезпечити повноцінну роботу.

Якщо ви потрапляли в ситуацію, коли відключається метрополітен, то бачили, що потяг зупинився, темно, а потім щось там загорілося - і потяг тихо "почапав" до найближчої станції. Це резервне живлення. Воно може забезпечити спрощений і базовий режим роботи, але не повноцінне обслуговування. 

Те саме з водоканалом. Навіть якщо на насосній станції стоїть дизель-електростанція, що споживає 1200 літрів дизелю на годину, вона, як максимум, дозволить насосам утримати воду в трубах і резервуарах - не дали воді з системи водопроводів злитися назад. Бо якщо вода зіллється, потім заповнювати систему знову доведеться 3-4 дні. Але подати воду в багатоквартирні будинки наверх ця система вже не може.

Дуже часто буває ситуація, коли води 3-4 години немає, потім повертається нормальне живлення - і вона дуже швидко з'являється. Оце робота резервного живлення.

Але в умовах, коли в нас немає достатньої генерації всередині Києва, повернути живлення - це, на жаль, справа годин.

Чи вистачає українським енергетикам необхідного обладнання та матеріалів для оперативного ремонту пошкоджених об'єктів? Чи достатні наявні резерви трансформаторів, кабелів та іншого устаткування?

В нас не пусті склади. Є резерви і з них йде постачання. Але хотілося б більшого. На жаль, я не бачу в європейських партнерів бажання реально прискорювати ці процеси.

Минулого тижня НКРЕКП заявила про можливість запровадження винагороди для споживачів, які переноситимуть використання електроенергії з пікових годин на періоди меншого навантаження на енергосистему. Як ви оцінюєте цю ініціативу? Наскільки реально її запровадити на практиці і що мається на увазі під терміном "винагорода"?

Я щиро вважаю, що це чиста симуляція з боку НКРЕКП власної роботи і намагання створювати симулякри в публічному просторі. За наявності тарифу для населення, який і так є двозонним, себто вночі вдвічі дешевше, я не бачу жодних шансів, що це принесе якусь реальну ефективність.

Це робиться замість того, щоб вирішувати проблеми. Зокрема, як організувати роботу наявних когенераційних потужностей в острівному режимі, яким чином організувати більш активну роботу встановлених, але на сьогодні не дуже активно працюючих газових когенерацій. Яким чином фінансувати подальший захист елементів критичної інфраструктури, підстанцій. А в нас ще є тисячі об'єктів, які потребують захисту.

Мені соромно це читати. Люди, які цим займаються, не відповідають позиції, на якій знаходяться.

Якого розвитку ситуації в енергетиці варто очікувати найближчого тижня та протягом листопада?

Ми цю зиму будемо проводити так: великі атаки, аварійні відключення, протягом доби аварійні відключення відходять і переходимо до планових відключень.

По мірі підсилення систем ППО ситуація покращуватиметься. Це вже публічна інформація, що нам вдалося більш-менш прикрити Київ. Останні півтора тижні не так спокійно літають реактивні дрони, ситуація стала відчутно кращою.

Я сподіваюся, що і далі буде розвиток цієї ситуації. А чим менше атак, тим швидше відновлення.

Чи можна прогнозувати кількість годин без світла?

Аварійне відключення може бути від 6 до 18-20 годин.

Давайте змоделюємо реальну ситуацію. Прилетіло, скажімо, в одну з електричних підстанцій - наприклад, 330 кіловольт під Києвом. Вона аварійно вимкнулась, її почали ремонтувати. Зробили, запустили транзит електроенергії - умовно за 6-7 годин. І тут, коли запускали, зламалася одна з підстанцій 35 кіловольт в розподільчій мережі. Бо вона стара, на ній велике навантаження. Вона в принципі не призначена запускатися і виключатися, це їй дуже некомфортно.

Швидко знайшли бригаду, але їй треба зібратися, взяти необхідне обладнання, приїхати – це вже 3-5 годин. Доїхали і відремонтували, запустили. Пройшло ще годин 11-12 для певної групи. І тут в якомусь з будинків радісні мешканці включають електрику, і в них "бахається" електрощитова. Просто не витримало навантаження. Знову-таки, необхідно знайти і  відправити бригаду, а в цей час, можливо, є інші пріоритети - наприклад, прилетіло ще в якісь більш потужні підстанції.

Зрештою, виходить, цей будинок був 20 годин без електрики. Чи критична ця ситуація з точки зору національної енергосистеми? Ні. А чи є критична вона для мешканців будинку? Так. Це реальні сценарії, як воно відбувається.

В цілому ситуація контрольована. Щонайменше на сьогодні ми виграємо це змагання, хто швидше: вони руйнують чи ми відновлюємо. Але разом з тим можуть бути окремі складні ситуації - в конкретних районах, мікрорайонах чи містечках.

Великі міста в цьому плані є більш стійкими, ніж маленькі, бо повністю знищити живлення для Києва майже неможливо. В Києві завжди буде резервний варіант. А в умовному Тростянці реально можуть знищити всі джерела електрики, і воно може два чи три дні залишатися без світла.

Тобто може повторитись ситуація, як в Конотопі?

В тому числі.