Україні важливо забезпечити стабільний доступ до сучасних компактних турбореактивних двигунів та створити умови для розвитку власного серійного виробництва.

Про це заявили фахівці галузі під час круглого столу "Шляхи розвитку і майбутнє українських реактивних дронів", який відбувся в пресцінтрі УНІАН.

"Коли кажуть про цю війну, яка зараз іде, то кажуть про дуже різкий темп і якість перетворень. Це стосується особливо дронів. Коли наш центр два роки тому проводив круглий стіл, тоді питання стояло в тому, чи вдасться Україні масштабувати випуск дронів до 2 млн штук. І серед основних викликів було те, що росіяни трохи випереджали з використанням дронів на оптоволокні. Бачимо, що два роки минуло з вересня 2024 року, і сьогодні зовсім нові виклики, вони в сфері дронів пов'язані саме з реактивними дронами", - сказав директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк.

За його словами, і воїни, і люди в тилу міст бачать, наскільки російські реактивні дрони є серйозною зброєю, і важливо, щоб інновації в цій сфері у нас були якісніші, швидше розвивались, і масштабування було ефективним.

"Тому зараз стоїть цілий комплекс завдань, які треба вирішувати, і саме компактні реактивні двигуни - це один із основних напрямків, які треба буде вирішити. Запустити масово компактні реактивні двигуни - це дуже складна справа, тому що це потребує і матеріалів, і навичок, і вміння і можливості швидко масштабувати це. Тобто, це дуже складне завдання", - пояснив Миселюк.

Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві вважає, що ми повинні поетапно розвивати свої спроможності: від виробництва простих видів озброєння до більш складних за рахунок вкладення коштів у власне виробництво або отримання інвестицій.

За його словами, ключовою проблемою взаємодії з європейськими країнами є відсутність трансферу технологій, яка зв'язує нам руки.

"Насправді ключовою допомогою є якісна взаємодія з Європою... Треба казати про взаємодію з Європою на рівних умовах, як це було під час Другої світової війни, коли трансфер технологій був безпосередній, передавались технології між союзниками для того, щоб створювати якісне рішення.

Тобто треба шукати вже готові рішення, тому що ми бачимо, ворог системно і активно змінює дії. Нещодавно представлений "купол" над Києвом у вигляді захисту може прожити буквально 3 місяці до того, як ворог запропонує інше рішення. Тому наша головна задача - мати стратегічне бачення і, розуміючи загрозу, бути готовим до цієї загрози, і бути готовим вже зі зброєю, яка може протидіяти їй", - наголосив Храпчинський.

Станіслав Ліснер, директор з закордонних зв’язків виробника реактивних двигунів PBS Groupe (Чехія) зазначив, що наразі триває пошук способів щодо співпраці з Україною.

"У нас є два можливих шляхи, щоб саме фінальна збірка двигунів відбувалася в Україні, щоб таким чином саме фінальне виробництво було ближче до споживача, щоб координувати всі потреби відповідно до того, як вони виникають. І також ще один спосіб, щоб українські компанії брали участь у спільному виробництві, щоб виробляли або окремі деталі і отримували повні ліцензії на те, щоб впроваджувати це потім на своєму ринку. Тобто це відкриває простір для багатьох типів співпраці і тому це можна досліджувати і масштабувати", - розповів він.

Денис Святокум, голова правління Українського кластеру подвійних технологій пояснив, що наші підприємства не можуть під навалою ракет швидко знову і знову відкривати нові виробництва і шукати нові приміщення або виробничі площі.

"І тому елемент створення спільних підприємств і, можливо, на першому етапі винос їх десь до дружніх країн, де менший ризик прильоту ракет і дронів на ці виробництва, - може бути перший крок, але головне, щоб це не залишилося виробництвом тільки в третіх країнах, наприклад, Східної Європи, якщо ми кажемо про Чехію, Польщу, Румунію або країни Балтії. Ми повинні вкладати в стратегію розвитку цих спільних підприємств, спільних виробництв, так, щоб все ж таки елемент доопрацювання залишався в Україні, тому що тут більш короткий шлях до тестування. Я маю на увазі, військових, які інтегрують дуже часто ці розробки в фінальні рішення", - зауважив він.

Організатор круглого стола: Інститут соціально-політичного проектування "Діалог".

Формат: офлайн та онлайн.

Серед запрошених до участі спікерів: Федір Веніславський, народний депутат України, голова підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки; Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві;  Станіслав Ліснер, директор з закордонних зв’язків виробника реактивних двигунів PBS Groupe (Чехія); Вадим Круц, начальник відділу досліджень "Атлон Авіа"; Денис Святокум, голова правління Українського кластеру подвійних технологій; Юрій Терещенко, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, Національний університет "Київський авіаційний інститут"; Сергій Нижник, завідувач кафедри "Технології виробництва авіаційних двигунів" Національного аерокосмічного університету "Харківський авіаційний інститут". Модератор: Андрій Миселюк, директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог".