Мінімальна зарплата в Україні в 2026 році становить 8647 гривень, проте після сплати податків працівник отримує значно менше. Водночас законодавство передбачає низку пільг для окремих категорій громадян.

Адвокатка Анна Даніель розповіла УНІАН, яку зарплату отримають українці "на руки", хто може не платити податки та чи може роботадавець платити менше за "мінімалку".

• Яка мінімальна зарплата в Україні зараз
• Хто може не сплачувати податки із зарплати
• Хто може отримати часткову пільгу з ПДФО
• Чи зросте мінімальна зарплата у 2027 році
• Чи може роботодавець платити менше за мінімальну зарплату

Яка мінімальна зарплата в Україні зараз

За словами адвокатки, у листопаді 2026 року розмір мінімальної заробітної плати не змінюється. Відповідно до державного бюджету на 2026 рік, вона становить 8647 гривень на місяць або 52 гривні за годину.

Однак ця сума вказана до сплати податків. Із зарплати офіційно працевлаштованого працівника утримують податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір.

"Розмір утримань із заробітної плати становить 23%", - сказала Даніель.

Зокрема, ставка ПДФО становить 18%, а військового збору - 5%. Таким чином, із мінімальної зарплати у 8647 грн працівник сплатить 1556,46 грн ПДФО та 432,35 грн військового збору.

У результаті після всіх відрахувань "на руки" залишається 6658,19 гривні - це мінімальна зарплата в Україні з вирахуванням податків.

Хто може не сплачувати податки із зарплати

Законодавство передбачає винятки для окремих категорій громадян. Зокрема, спеціальні правила оподаткування діють для військовослужбовців.

Як пояснила адвокатка, утриманий із грошового забезпечення військових ПДФО компенсується державою.

"ПДФО фактично утримується, але законодавство передбачає механізм компенсації відповідних сум. Установлений порядок компенсації має забезпечувати відшкодування втрат доходу, пов’язаних з утриманням цього податку", - зазначила вона.

Крім того, адвокатка відмітила, що для військових ставка військового збору становить 1,5% оподатковуваного доходу. Водночас під час дії воєнного стану вони звільняються від його сплати з грошового забезпечення за період їхньої безпосередньої участі в заходах із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ.

"Якщо військовослужбовець протягом звітного місяця не брав безпосередньої участі в таких заходах, військовий збір утримується із сум оподатковуваного доходу за ставкою 1,5%", - підкреслила Даніель.

Однак, якщо участь тривала лише частину місяця, необхідно визначити оподатковувану базу з урахуванням періоду безпосередньої участі.

"Наприклад, якщо військовослужбовець брав безпосередню участь у відповідних заходах протягом 10 календарних днів місяця, для визначення військового збору необхідно врахувати оподатковуване грошове забезпечення за період, який не охоплюється звільненням", - пояснила адвокатка.

Вона відмітила, що остаточний розрахунок залежить від фактичних обставин проходження служби та належного документального підтвердження.

Окремі податкові послаблення передбачені й для підприємців, які пішли служити до війська. За словами Даніель, ФОП, призвані на військову службу під час мобілізації або за контрактом, на період служби звільняються від обов'язку нараховувати та сплачувати ПДФО, єдиний податок і військовий збір, а також подавати відповідну податкову звітність.

Для цього податкова має отримати відомості про мобілізацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Крім того, від ПДФО та військового збору звільняються деякі види виплат. Серед них:

• допомога у зв'язку з вагітністю та пологами (декретні);
• аліменти, що виплачуються згідно з рішенням суду або добровільною угодою;
• нецільова благодійна (матеріальна) допомога від роботодавця, якщо її сукупний розмір за рік не перевищує 4660 гривень;
• компенсація витрат на відрядження.


Хто може отримати часткову пільгу з ПДФО

За словами адвокатки, звичайні працівники з нарахуванням зарплати на рівні повної мінімальної (8 647 грн) не підпадають під базову податкову соціальну пільгу через перевищення граничного доходу в 4 660 грн. Проте окремі соціальні категорії мають право на підвищену або помножену податкову соціальну пільгу, для яких граничний розмір доходу обраховується кратно кількості дітей.

Зокрема, право на неї мають батьки двох і більше дітей віком до 18 років. Працівник із двома дітьми має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100% на кожну дитину (у 2026 році це 1 664 грн, а на двох дітей - 3 328 грн).

Також підвищену податкову соціальну пільгу можуть отримати одинокі матері та батьки, вдови й вдівці, опікуни або батьки дитини з інвалідністю. Її розмір становить 150% від базової пільги (у 2026 році 2 496 грн на кожну дитину).

Аналогічна пільга передбачена для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 та 2 категорії), учнів, студентів, аспірантів, а також людей з інвалідністю I та II груп. Вони мають право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150% - 2 496 грн.

"Для студентів або осіб з інвалідністю пільга застосовується лише у випадку, якщо їхній місячний дохід не перевищує 4 660 грн. Тобто при роботі на неповну ставку від мінімальної заробітної плати", - пояснила адвокатка.

Окремо законодавство передбачає пільгу в розмірі 200% від базової для учасників бойових дій, Героїв України та осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу". Адвокатка пояснила, що у 2026 році це становить 3 328 грн, якщо їхній дохід не перевищує граничний розмір для застосування пільги або при неповній зайнятості.

Чи зросте мінімальна зарплата у 2027 році

За словами адвокатки, мінімальна зарплата в Україні в 2027 році збільшиться, що передбачено законопроєктом про державний бюджет на 2027 рік, який Верховна Рада 28 жовтня 2026 року прийняла за основу.

"З 1 січня 2027 року мінімальна заробітна плата: у місячному розмірі складатиме 9546 гривень; у погодинному розмірі – 57,5 гривні", - повідомила Даніель.

Чи може роботодавець платити менше за мінімальну зарплату

Офіційно працевлаштований працівник за певних обставин може отримувати зарплату, нижчу за встановлений мінімум.

Як пояснила адвокатка, така ситуація можлива, якщо людина працює на умовах неповного робочого часу, наприклад, на 0,25, 0,5 або 0,75 ставки. У такому разі оплата пропорційна відпрацьованому часу. Наприклад, при зайнятості на 0,5 ставки нарахована зарплата становить 4323,50 грн.

Ще одна можлива причина - якщо працівник відпрацював не повний місяць. Це може статися через відпустку, лікарняний, прогул або працевлаштування чи звільнення посеред місяця.

Також зарплата може бути нижчою за мінімальну в разі невиконання норм виробітку.

"При невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата провадиться за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу)", - розповіла Даніель.

Анна Даніель - практикуюча адвокатка, кандидатка юридичних наук, доцент кафедри державно-правових та галузевих дисциплін Київського університету права Національної академії наук України.

Спеціалізується на кримінальному та сімейному праві.

У 2017 році захистила дисертацію на тему використання електронних ЗМІ у розслідуванні кримінальних правопорушень.

Помічниця-консультантка народних депутатів України VIII та IX скликань. Лауреатка конкурсу «Молодий правник року» (2019) у номінації «Молодий науковець» та Другої національної премії «Найкраща українка у професії-2020» у номінації «Адвокат».

Вас також можуть зацікавити новини:

• Тисячі українців не зможуть отримати пенсію: хто залишиться без виплат в 60 років
• Середня зарплата для пенсії в Україні: скільки враховують у 2026 році
• ПФУ може виплатити пенсію за минулі роки: хто має право повернути гроші