Ліва чи права сторона ліжка: психологи розповіли, що це свідчить про характер людини

Людям, які сплять на лівій стороні ліжка, приписують креативність, більш веселий характер і більший оптимізм. А ті, хто обирає праву половину матраца, нібито частіше керуються логікою, міцніше стоять на ногах і, за даними одного з опитувань, навіть більше заробляють.
До таких висновків дійшли два споживчі дослідження: одне з них охопило 2 тисячі осіб, а інше – 3 тисячі. Щоправда, контрольовані психологічні експерименти цих висновків не підтвердили, тому сторона ліжка не може вважатися надійним тестом на тип особистості, пише Interia.
Найпопулярніші результати на цю тему отримано з опитувань, які замовляли бренди, пов’язані зі сном та готельним бізнесом.
Відео дняЇхні учасники самі описували свій характер і нічні звички. Такий підхід дозволяє помітити цікаві закономірності у відповідях, але не дає зрозуміти, звідки вони беруться. Адже на вибір сторони можуть впливати розташування спальні, нічні обов’язки, близькість дверей до ліжка або навіть рішення партнера.
Це добре видно з опитування, яке провів OnePoll серед 2 тисяч американців. Аж 40% респондентів обирають ту сторону, з якої їм простіше вставати, 31% підкорилися вибору партнера, а 25% просто хотіли краще бачити телевізор. Особливо цікава друга цифра – майже кожна третя людина навіть не обирала своє місце сама, а просто зайняла вільне. А з часом почала вважати його єдино зручним.
Варто пам’ятати й про те, що це опитування було замовлене брендом, який продає товари для спальні, – тобто воно мало не клінічний, а споживчий характер.
Сторону ліжка частіше визначає звичайна побутова логістика, а не характер
Батько чи мати, які вночі піднімаються до дитини, зазвичай сплять ближче до дверей; той, хто вночі ходить у ванну, обирає коротший шлях, а той, хто чутливий до світла, відсувається подалі від вікна. Через багато місяців ми навіть звикаємо до того, у який бік вночі зазвичай повертаємося.
Зміна сторони порушує цю "просторову карту" і перші ночі може викликати дискомфорт – навіть якщо матрац залишився тим самим.
Тобто улюблена половина ліжка багато що говорить про розподіл обов’язків між партнерами, потребу в передбачуваності та організації спільного простору – але мало що про те, чи є ми романтиками, реалістами чи природженими лідерами. Якщо ж ми шукаємо справжній зв’язок між психікою та сном, звертати увагу потрібно зовсім на інше.
Характер і якість сну – вчені виявили цікаву закономірність
Вчені дійсно помічають зв’язок між особистістю та сном. Тільки їх цікавить не улюблена сторона ліжка, а час засинання, регулярність сну, нічні пробудження та труднощі із засинанням. Дослідники часто використовують модель "Великої п’ятірки" особистісних рис, яка включає:
- невротизм,
- екстраверсію,
- відкритість до нового досвіду,
- доброзичливість,
- сумлінність.
При цьому результати показують загальні тенденції, а не дають змоги оцінювати характер конкретної людини за однією невдалою ніччю сну.
Цікаві дані надав дослідження, опубліковане у 2025 році в журналі Frontiers in Psychiatry. Його автори працювали, зокрема, у Пекінському педагогічному університеті та Оксфордському університеті.
Спочатку вчені створили спеціальні моделі, які розпізнавали в публікаціях у соцмережах згадки про проблеми зі сном та риси з "Великої п’ятірки". Після цього вони проаналізували 4,86 мільйона дописів від 15 251 користувача соціальних мереж.
Аналіз показав: сумлінність, доброзичливість та екстраверсія частіше пов’язані з висловлюваннями, що свідчать про кращу якість сну. А невротизм, навпаки, зазвичай супроводжувався великою кількістю нічних проблем. Частково це можна пояснити побутовими звичками.
Сумлінні люди частіше дотримуються стабільного розкладу і легше дотримуються вечірньої рутини. А ось схильність до тривожності тримає організм у напрузі навіть тоді, коли тіло вже зовсім втомилося.
І після того, як світло вимкнено, думки продовжують крутитися навколо розмов, обов’язків і всього того, що відклали на завтра.
Щоправда, до результатів варто ставитися з обережністю. Адже алгоритми аналізували мову дописів, а не медичні обстеження, полісомнографію чи вимірювання мозкової активності. Тобто публікація не доводить, що та чи інша риса характеру безпосередньо покращує або погіршує сон.
Але вона показує цікаву закономірність: те, як ми пишемо про напругу, повсякденні справи та відпочинок, може відображати глибший зв’язок між нашою особистістю та сном.
Як спільний сон впливає на партнерів – вчені дослідили фазу швидкого сну
На якість нашого сну часто впливає не сторона матраца, а та людина, яка спить поруч. Храпіння, перевертання, нічні прокидання або зовсім різний час засинання можуть будити партнера, навіть якщо вранці він сам нічого не пам’ятає. Це працює й у зворотному напрямку.
Близькість коханої людини може давати відчуття безпеки, а ритми сну партнерів з часом починають поступово підлаштовуватися один під одного.
Таку закономірність виявили дослідники з Університету Крістіана Альбрехта в Кілі. Дванадцять молодих здорових пар провели в лабораторії по чотири ночі – спали як разом, так і окремо. Апаратура фіксувала мозкові хвилі, дихання, роботу серця та рухи тіла.
З’ясувалося, що під час спільних ночей учасники мали приблизно на 10% більше фази швидкого сну (REM), яка відповідає, зокрема, за "переробку" емоцій і закріплення спогадів. При цьому сам сон у обох партнерів проходив більш рівномірно та синхронно.
Цікаво, що при цьому учасники частіше ворушили руками та ногами. Тобто їхнє тіло поводилося більш неспокійно, але при цьому сон проходив у схожому ритмі. Щоправда, через невелику кількість учасників ці результати поки що варто сприймати як цікавий тренд, а не як правило для всіх пар.
Про те, наскільки тісно сон двох людей може переплітатися, свідчить і огляд, опублікований у 2026 році в журналі Psycho-Oncology.
Його автори працювали насамперед на факультеті сестринської справи Гонконгського університету, а також у Медичному університеті Нанкіна та Фуданьському університеті в Шанхаї. З 3862 проаналізованих публікацій вони відібрали 28 досліджень, присвячених онкологічним хворим та їхнім опікунам.
Якість сну у цих двох людей демонструвала взаємозв’язок від помірного до сильного. Коли одному з них погано спалося, наслідки частіше відчував і партнер – як психологічно, так і фізично.
Це дослідження стосується особливої групи людей, які живуть під величезним тиском, тому його не можна поширювати на всі пари. Але воно наочно показує: тривалий стрес, безсоння та втома однієї людини можуть поступово руйнувати й сон іншої.
Отже, спільний сон далеко не завжди означає кращий відпочинок. Апное, гучне хропіння, синдром неспокійних ніг, робота позмінно або зовсім різний час засинання можуть перетворювати ніч на серію коротких пробуджень.
Іноді допомагають окремі ковдри або ширший матрац, а деяким парам комфортніше спати в окремих кімнатах. Це рішення може бути корисним для здоров’я – і воно саме по собі не свідчить про кризу у стосунках.
Про якість стосунків набагато більше говорить те, як партнери разом вирішують ці проблеми, ніж те, чи засинають вони під однією ковдрою щоночі.
Раніше УНІАН повідомляв, що вчені з’ясували, скільки насправді потрібно спати.
Вас також можуть зацікавити такі новини:
- Традиційна витяжка на кухні відходить у минуле: чим її замінюють
- На аукціон виставлять унікальну "Книгу чудес" XVI століття: що зображено на її сторінках
- Французький інженер придумав спосіб утеплити будинок за допомогою будівельних рукавичок