Мелісу майже завжди можна знайти у складі вечірніх трав’яних чаїв. Це одна з природних сполук, що привернула найбільше уваги наукової спільноти завдяки потенційній користі для нервової системи. Ботанічно — це багаторічна трава родини глухокропивих, родичка м’яти.

Про це пише Vogue.

Сьогодні її продовжують використовувати в чаях, настоянках, ефірних оліях і дієтичних добавках, а її застосування визнають міжнародні фармакопеї — британська, європейська та іранська.

Цінність меліси пояснюється різноманіттям корисних сполук у її екстракті. Перша серед них — розмаринова кислота: антиоксидантний поліфенол, якого в екстракті найбільше, тож саме вона стала головним біомаркером стандартизації та контролю якості рослинної сировини у фітотерапії. Разом з нею працюють інші фенольні сполуки та флавоноїди: кавова кислота, лютеолін, кверцетин і апігенін, відомі протизапальними, нейропротекторними та антиоксидантними властивостями. У складі екстракту є також тритерпени з антимікробною дією — урсолова й олеанолова кислоти — та інші рослинні метаболіти.

Саме взаємодія цих речовин дала дослідникам підстави говорити про низку ефектів. Найочевидніший і найкраще підтверджений — регуляція нервової системи, з якої й походять заспокійливі властивості рослини.

Розмаринова кислота підсилює активність GABA — нейромедіатора, який гальмує нервову систему: вона пригнічує його трансамінування, тобто уповільнює розщеплення, і рівень GABA в мозку залишається вищим.

Саме тому меліса цінується як природний помічник для розслаблення та сну: ефективніша GABA-ергічна активність допомагає зменшити нейронну гіперактивність, пов’язану з тривожністю та стресом. А це, своєю чергою, покращує психологічний стан і настрій.

Раніше повідомлялося, що вишневий сік підвищує мелатонін і покращує відпочинок. Більше про це читайте у новині.