Про походження слова "симпозіум" та що воно спочатку називало, повідомляємо з посиланням на розповідь сомельє Валерії Мучлер.

Що означає слово "симпозіум" сьогодні?

Сьогодні слово "симпозіум" асоціюється з науковцями, доповідями, дискусіями та серйозними професійними розмовами. На такі зустрічі приїжджають дослідники з різних країн, щоб представити свої роботи, обговорити відкриття й обмінятися досвідом.

Найчастіше так називають заходи, присвячені медицині, науці, освіті, мистецтву та іншим галузям.

Симпозіум зазвичай має визначену тематику, програму виступів і коло учасників. Від конференції він може відрізнятися вужчою спеціалізацією та зосередженістю на обговоренні конкретної проблеми.

Здавалося б, звичайне слово з наукового лексикону. Проте його історія значно цікавіша, ніж можна подумати.

Але колись симпозіум мав зовсім інший вигляд. Щоправда, розмов і дискусій там теж не бракувало. А от замість конференц-зали були бенкетні кімнати, замість мікрофонів – келихи вина, а замість президії – господар застілля.

Цікаво! Ще одне слово прийшло до нас із Давньої Греції – "філантроп". Колись воно мало дещо інший зміст. Як змінювалося його значення та кого сьогодні так називають, читайте в матеріалі Освіта 24.

Що спочатку називали цим словом?

Слово "симпозіум" походить від давньогрецького συμπόσιον (symposion), утвореного від дієслова συμπίνω – "пити разом". Тобто спочатку воно буквально означало спільне пиття.

У Давній Греції симпосіон був особливим зібранням, яке влаштовували після вечері. Заможні чоловіки збиралися в гостях, розташовувалися на спеціальних ложах, прикрашали голови вінками й проводили вечір за вином, музикою та розмовами. Обговорювали політику, філософію, мистецтво, кохання, розповідали історії, декламували вірші й співали.

Вино, до речі, пили не так, як сьогодні. Греки змішували його з водою у великій посудині – кратері. Пропорції визначав спеціально обраний розпорядник бенкету – симпосіарх. Він стежив за порядком, регулював міцність напою та керував перебігом вечора. Вважалося, що помірне вживання вина допомагає підтримувати жваву бесіду, а не перетворює зустріч на звичайне пияцтво.

Були й розваги. Наприклад, гості грали в коттаб – своєрідну гру на влучність. Учасники намагалися залишками вина з келиха влучити в певну ціль. Також слухали музикантів, співали й розважалися.

Сцена гри в коттаб на симпосії. Стінопис / Вікіпедія

Щоправда, такі зібрання були переважно чоловічою традицією заможних верств суспільства. Жінки з поважних родин у них не брали участі, хоча на бенкетах могли бути присутні музикантки та гетери.

Особливу роль симпосіон відігравав у культурному житті греків. Саме застілля ставало місцем для філософських роздумів і суперечок.

Один із найвідоміших прикладів описів заходу – твір Платона "Бенкет", який також називають "Симпозіон". У ньому розповідається, як друзі збираються за столом і виголошують промови про любов. Серед учасників – філософ Сократ.

Саме завдяки таким традиціям слово поступово набуло нового змісту. Назва давньогрецького застілля закріпилася за твором Платона, а згодом почала асоціюватися з інтелектуальними бесідами та обговореннями. Через латинську й європейські мови воно поширилося в інших культурах і зрештою стало позначати наукові зустрічі та фахові дискусії.

Що спочатку робили на симпозіумах: дивіться відео

Тепер, коли ми говоримо "міжнародний симпозіум", маємо на увазі науковий захід. А давнє значення слова нагадує, що традиція збиратися разом, обмінюватися думками й дискутувати має дуже поважний вік.