У стародавньому мексиканському місті Мітла археологи виявили математичну систему, яку сапотеки використовували під час будівництва храмів, палаців і гробниць.

Дослідження провела Женев’єва Люсет із Національного автономного університету Мексики. Вчена проаналізувала дев’ять архітектурних комплексів Мітли та виявила раніше не описану систему вимірювань, пише Arkeonews. Зазначається, що в основі системи лежала одиниця довжиною близько 8 см, яка, ймовірно, відповідала ширині чотирьох складених разом пальців. За допомогою кратних цієї величини архітектори розраховували розміри дверних прорізів, колон і внутрішніх дворів. Серед параметрів, що зустрічалися найчастіше, були величини 1,84 та 1,92 м.

Дослідниця вивчила три архітектурні групи міста – "Церква", "Арройо" та "Колони". Отримані результати дозволили припустити, що відмінності в розмірах споруд не були будівельними помилками. Навпаки, архітектори могли навмисно обирати певні пропорції залежно від призначення приміщень.

Як будівлі виявилися пов’язаними з давніми календарями

Особливу увагу Люсет звернула на можливий зв’язок архітектурних вимірів із календарями народів Мезоамерики.

Важливе місце в їхній культурі займав 52-річний цикл, який виникав завдяки збігу двох календарів: сонячного, тривалістю 365 днів, і ритуального, що налічував 260 днів. Їхні послідовності повторювалися кожні 18 980 днів.

У будівлі №21 "Групи колон" дослідниця виявила показову закономірність. Сумарна ширина дверних прорізів і колон становить 156 одиниць по 8 см. Це відповідає трьом 52-річним циклам.

Схожі числові співвідношення виявилися й в інших елементах архітектури, зокрема у внутрішніх дворах. На думку вченої, це може свідчити про те, що уявлення про час навмисно враховувалися під час проєктування будівель.

Що виявили в похоронному комплексі

Мітла була важливим релігійним і похоронним центром сапотеків. Їхньою мовою місто називалося "Льобаа", що перекладається як "місце, де спочивають душі".

Тому дослідниця припустила, що архітектурні пропорції могли відображати не лише календарні цикли, а й уявлення стародавнього народу про смерть і потойбічний світ.

Наприклад, у "Комплексі E" вівтар розташовувався не строго по центру внутрішнього двору. При цьому відстані від нього до північної та південної сторін відповідали одиницям виміру, пов’язаним із числами 9 і 13.

У деяких мезоамериканських традиціях ці числа асоціювалися з 9 володарями ночі та 13 володарями дня. Вони також відігравали роль у уявленнях про різні рівні світобудови.

Вчена припустила, що розташування вівтаря та особливості планування могли мати символічне значення й бути пов’язані з релігійними обрядами сапотеків.

Сліди подібної системи вимірювань дослідниця виявила й на інших археологічних пам’ятках мексиканського регіону Оахака – зокрема, в Ацемпе та Сучількітонго.

Втім, поки що вченим не вдалося встановити точне значення всіх числових закономірностей або довести, що кожен із виявлених архітектурних параметрів мав релігійний зміст.

Дослідження дозволяє припустити, що стародавні сапотеки використовували архітектуру не тільки для будівництва споруд, а й для втілення своїх уявлень про час, смерть та будову Всесвіту.

Інші новини науки

Раніше УНІАН повідомляв, що в Італії під полями приховано велике римське місто. На його місці археологи знайшли тунелі та 120 монет. Площа міста становила близько 100 га, проте за 18 років археологи розкопали лише близько 8 га. Більша частина поселення досі перебуває під землею.

А в Сербії знайшли справжній "криптоніт" Супермена. Вчені розкрили його незвичайні властивості. Цей рідкісний мінерал може покрити 90% потреб Європи в літії для електромобілів.

Вас також можуть зацікавити такі новини:

• Пляжі Мексиканської затоки засипають новим піском: від нього залежить майбутнє черепах
• Вчені розробили наноматеріал, здатний охолоджувати будинки без використання електроенергії
• Шахтарі пробили стіну на глибині 300 метрів і побачили кристали розміром з автобус