Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Брюсселі із посиланням на пресслужбу ЄК.

За оцінкою Єврокомісії, Україна продовжує демонструвати «стійку відданість євроінтеграційному курсу, зберігає функціональність демократичних інститутів та продовжує адаптацію законодавства до EU acquis в умовах повномасштабної російської агресії, постійних атак на цивільну та енергетичну інфраструктуру та режим воєнного стану».

Щодо стану переговорного процесу та ключових кластерів нагадується, що після успішного завершення двостороннього скринінгу у вересні 2025 року, протягом 2026 року відбулося суттєве просування. 15 червня офіційно відкрито Кластер 1 «Основи процесу вступу», 14 липня відкрито Кластер 6 «Зовнішні відносини», а 13 жовтня відкрито Кластер 2 «Внутрішній ринок» та Кластер 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».

Європейська комісія оцінила всі решту кластерів як готові до відкриття.

Також нагадується, що у жовтні 2026 року Україна та Єврокомісія створили спільну Робочу групу (Task Force) для прискорення виконання проміжних бенчмарків.

В оцінці діяльності парламенту та уряду ЄК дійшла висновку, що функціонування демократичних інститутів залишається стабільним, а Верховна Рада та уряд України «продовжують ефективно виконувати свої функції».

Водночас Єврокомісія відзначила уповільнення законодавчого процесу в окремі періоди та наголосила на необхідності врегулювання прав парламентської опозиції.

В рамках підготовки України до післявоєнних виборів ЄК відзначила, що, хоча вибори під час воєнного стану заборонені законом, Центральна виборча комісія та спеціальна робоча група у Верховній Раді провели значну підготовчу роботу для імплементації рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ щодо проведення перших післявоєнних виборів.

ЄК також підкреслила важливість своєчасного оновлення складу ЦВК, семирічний термін повноважень якої закінчився у жовтні 2026 року.

У Брюсселі заявили, що в Україні продовжує діяти активне громадянське суспільство, а окремі зафіксовані окремі інциденти тиску на активістів «мають розслідуватися».

У реформі державного управління ЄК побачила «помірний рівень підготовки» та «добрий прогрес». Зокрема, ухвалено Стратегію реформування державного управління та управління публічними фінансами на 2026-2030 роки, прийнято закон про відновлення та вдосконалення конкурсного відбору на посади державної служби з посиленою перевіркою доброчесності, а також розширено цифровізацію послуг.

Пріоритетами на рік визначено відновлення конкурсного відбору на всі посади держслужби через єдиний портал вакансій, чітке визначення політичної відповідальності за реформу держслужби в уряді та завершення адаптації законодавства до Закону «Про адміністративну процедуру».

У ході оцінки ключової для подальшого просування України на євроінтеграційному шляху сфери верховенства права та судочинства, які входять у розділи 23 та 24 Кластеру 1, Україна перебуває на рівні між «деяким» і «помірним» рівнем підготовки.

В рамках прогресу в судовій системі відзначено призначення Вищою радою правосуддя нових членів до свого складу та досягнення кворуму в 19 із 21 члена, а також обрання з'їздом суддів 30 нових членів до Ради суддів України і запровадження міжнародного механізму відбору суддів для нових спеціалізованих адміністративних судів.

Завданням визначено прискорення заповнення понад 2500 вакансій суддів та оцінювання (кваліфікаційне оцінювання) діючих суддів за участі Громадської ради доброчесності; термінове продовження тимчасового залучення міжнародних експертів до відбору членів ВККС та ВРП; реформування процедури відбору та звільнення Генерального прокурора та реформування адвокатури.

У сфері боротьби з корупцією відзначено прогрес у роботі спеціалізованих антикорупційних органів, а саме НАБУ, САП та ВАКС, які за оцінкою ЄК «продемонстрували високу операційну ефективність», розкривши низку резонансних справ високого рівня, серед яких прикладом наведено операцію «Мідас» у сфері енергетики та оборони.

Завданням для України у цій сфері ЄК вбачає ухвалення нової Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми на 2026–2030 рр.; розширення підслідності НАБУ; усунення процесуальних перешкод у Кримінальному процесуальному кодексі, зокрема скасування автоматичного закриття справ після закінчення строків досудового розслідування та перегляд строків давності); а також подальше зміцнення автономії НАБУ і САП.

Високопосадовець ЄС, який надав коментар на умовах анонімності, наголосив на важливості проміжних критеріїв (бенчмарків) у сфері верховенства права: «Це критично важливо, оскільки звіт, який підтверджує виконання проміжних критеріїв у цій сфері, має бути ухвалений до того, як ми зможемо розпочати закриття окремих розділів переговорів. Отже, для просування країни до фінішної прямої це абсолютно необхідно. Саме тут Україні потрібно зробити більше і прискорити роботу».

Він додав, що Європейська комісія наразі працює «дуже інтенсивно» разом з українською владою, аби сприяти просуванню цих реформ.

У сфері фундаментальних прав загальна правова рамка України оцінена як «задовільна», адже прийнято закони на захист прав національних меншин та засновано інститут Військового омбудсмана.

Завданням визначено ухвалення законодавства про захист персональних даних, цивільні партнерства, криміналізація злочинів з мотивів ненависті та продовження реформи деінституціалізації догляду за дітьми та особами з інвалідністю.

За економічними критеріями та ринковими реформами ЄК вважає, що Україна має «деякий» рівень підготовки та досягла «деякого прогресу».

У макроекономіці зростання реального ВВП у 2025 році сповільнилося до 1.8% (проти 3.2% у 2024 року) через руйнування енергетики та несприятливі погодні умови для агросектору. Дефіцит поточного рахунку розширився до 15.6% ВВП, проте міжнародні резерви НБУ залишаються на високому рівні у понад $51 млрд на середину 2026 року.

Відзначається, що загальний дефіцит сектору державного управління склав 17.6% ВВП у 2025 році через величезні потреби на оборону (42.8% ВВП).

Ключові завдання, окреслені ЄК, включають продовження виконання умов у межах Кредиту на підтримку України на 2026-2027 роки та програми МВФ; мобілізацію внутрішніх доходів та реформу спрощеної системи оподаткування; зменшення частки держави в економіці та продовження корпоратизації держпідприємств.

У здатності справлятися з конкурентним тиском в ЄС Україна має «деякий» рівень підготовки та демонструє «добрий» прогрес, вважає Єврокомісія.

Відзначається висока адаптивність українського бізнесу, розширення високотехнологічного оборонно-промислового сектору та ІТ.

Завданням визначено продовження відновлення та децентралізації енергогенерації та підсилення системи професійно-технічної освіти для подолання дефіциту кадрів.

В рамках Кластеру 2 «Внутрішній ринок» відзначається, що ухвалено закони про акредитацію, ринковий нагляд та технічний регламент щодо машинобудування, що відкриває шлях до переговорів про Угоду АСАА («промисловий безвіз»).

У вільному переміщенні капіталу в рамках Розділу 4 визначено необхідність прийняття додаткового законодавства для приєднання України до Єдиного простору платежів у євро, SEPA, а у фінансових послугах (Розділ 9) підготовку оцінено на рівні «деякий» і «помірний», з «добрим» прогресом, адже банківське регулювання наближається до вимог ЄС.

В рамках Кластеру 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання», зокрема у цифровій трансформації та сфері ЗМІ (Розділ 10) як підготовку, так і прогрес, відзначено як «добрі». Нагадується, що Україна офіційно приєдналася до зони вільного роумінгу «Roam Like at Home» з 1 січня 2026 року. Зараз триває гармонізація із системою eIDAS 2.0 та розбудова кіберстійкості.

Прийняття змін до Податкового кодексу щодо ПДВ та акцизів дало змогу Україні досягнути «доброго» прогресу та показати підготовку на рівні між «деяка» та «помірна» у сфері оподаткування (Розділ 16).

В рамках Розділу 29 (Митний Союз) відзначено добрий рівень підготовки і добрий прогрес України після того, як у першому читанні було схвалено новий Митний кодекс України, сумісний з Митним кодексом ЄС, і за прозорим конкурсом призначено нового голову ДМС.

У Кластері 4 «Зелений порядок денний та стала зв'язаність» оцінено добрий рівень підготовки і добрий прогрес у сфері енергетики (Розділ 15), адже здійснено часткову імплементацію Пакета інтеграції електричної енергії (EIP), призначено оператора ринку (NEMO) і покращено корпоративне управління в енергетичних держпідприємств.

У сфері довкілля та зміни клімату (Розділ 27) оцінено «деякий» рівень підготовки, зокрема затвердження Стратегії циркулярної економіки та Стратегії біорізноманіття, а також схвалення Оновленого національно визначеного внеску (NDC 2035).

В рамках Кластера 5 «Ресурси, сільське господарство та згуртованість»

ЄК оцінила «деякий» рівень підготовки та «добрий» прогрес в аграрному секторі, відзначивши ухвалення Закону про підтримку сільського господарства.

У категорії безпечності харчових продуктів (Розділ 12) відзначається «помірний» рівень підготовки – оновлення Закону про ветеринарну медицину та розширення використання системи TRACES.

У Кластері 6 «Зовнішні відносини», зокрема у зовнішній політиці, безпеці та обороні (Розділ 31) оцінено добрий рівень підготовки і «дуже добрий прогрес» України, яка «підтримує високий рівень відповідності заявам та рішенням Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС» (CFSP).

У сфері безпеки, оборони та стійкості Єврокомісія окремо відзначила, що Україна «перетворилася з отримувача допомоги на важливого донора безпекового досвіду та інновацій для Європейського Союзу».

Щодо узгодження позицій України в рамках Розділу 31 високопосадовець ЄС зазначив, що Єврокомісія вже працює над поглибленням інтеграції оборонних промисловостей ЄС та України, і прикладом цього є участь України в програмах SAFE.

«Україна є першою лінією оборони Європи проти російської агресії, і це має життєво важливе значення для нашої оборонної готовності», — заявив посадовець. Він додав, що на цьому тлі Європейська комісія розглянула питання посилення співпраці у сфері безпеки та оборони з країнами-кандидатами і вже досягла вагомих результатів.

«Україна досягла значного прогресу в рамках Розділу 31, підтримуючи дуже високий рівень узгодженості в 99%. Це свідчить про тісну співпрацю та координацію між Україною та Європейським Союзом у межах Спільної зовнішньої політики та політики безпеки, а також за її межами. Це демонструє відданість України новому курсу на тісну й дедалі глибшу співпрацю та координацію — як на міжнародних майданчиках, так і у двосторонніх відносинах», - сказав чиновник.

Він підкреслив, що вступ України є геостратегічним імперативом: «Ми потребуємо України так само сильно, як Україна потребує ЄС».

Нагадаємо, що в рамках оборонно-промислової інтеграції в липні 2026 року Україна та ЄК підписали Лист про наміри щодо створення Стратегічного оборонно-промислового партнерства та Оборонно-промислового пакту ЄС-Україна.

Також нагадується, що започатковано Альянс безпілотних систем (EU-Ukraine Drone Alliance) для спільного виробництва та розробки дронів та систем РЕБ/РЕР.

У сфері кібербезпеки та гібридних загроз у червні 2026 року Рада ЄС надала Україні доступ до Киберрезерву ЄС, нагадується у звіті.

У підсумку Європейська комісія підкреслює, що незважаючи на умови війни, Україна зберігає «високу динаміку реформ».

Основними вимогами на наступні 12 місяців залишаються безумовне збереження незалежності антикорупційної системи, відновлення відкритих конкурсів на державній службі, завершення судової реформи та дотримання високих стандартів у сфері верховенства права та захисту фундаментальних прав.

Коментуючи конкретні формулювання, використані у звітах щодо процесу європейської інтеграції, зокрема такі слова, як «амбітний» та «реалістичний», по відношенню до термінів інтеграції країн-кандидатів, високопосадовець ЄС на умовах анонімності пояснив, що ці вислови були дібрані «дуже ретельно».

Щодо України, то в Європейській комісії вважають мету уряду завершити переговори до кінця 2028 року «амбітною»; водночас вона може стати «реалістичною» — за умови, що країні вдасться прискорити реформи, і ми прагнемо допомогти їй у цьому.

Як повідомляв Укрінформ, Єврокомісія у рамках Документа про політику розширення 2026 року оприлюднила офіційну Дорожню карту переговорів про вступ України до ЄС, яка визначає ключові орієнтири, графік проміжного закриття переговорних розділів на 2027 рік.

Фото: Європейський Союз