Останні новини в Україні та світі

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Допомога Україні – інвестиція у власну безпеку: міністр Швеції про підтримку під час війни

Візит міністра розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції до Києва у 2025 році. Фото: facebook.com/SweMFA

Візит міністра розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції до Києва у 2025 році. Фото: facebook.com/SweMFA

«Підтримка України — це не просто акт солідарності, це інвестиція в нашу власну безпеку. Ціна недостатніх дій сьогодні буде набагато вищою завтра», — заявив міністр міжнародного співробітництва у сфері розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції Бенджамін Дуса під час виступу на ReBuild Ukraine Construction & Energy у Варшаві.

Міністр закликав партнерів збільшувати допомогу й забезпечувати її передбачуваність: «Фінансування потрібно збільшувати зараз, а не потім. Воно має бути довгостроковим і передбачуваним, а відповідальність ми всі маємо нести спільно».

Швеція нарощує цивільну підтримку України навіть на тлі скорочення свого загального бюджету міжнародної допомоги. За прогнозом, річний обсяг цивільної підтримки України 2026 року становитиме близько 11 млрд шведських крон (987 млн євро). Попередня оцінка за 2025 рік становить близько 9 млрд крон (808 млн євро), тоді як 2024 року обсяг допомоги становив 4,9 млрд крон (440 млн євро). Отже, за два роки цивільна підтримка може зрости більш ніж удвічі (військова допомога до цих сум не входить. – Ред.)

У жовтні шведський уряд оголосив пакет цивільної підтримки на 522 млн шведських крон (близько 47 млн євро). Із цієї суми 271 млн крон (24,3 млн євро) передбачили для енергетики через Програму розвитку ООН, а 60 млн крон (5,4 млн євро) — для Фонду підтримки транспорту України. Ці кошти мають допомогти відновлювати критично важливі транспортні сполучення, зокрема залізницю та пункти пропуску на кордоні, від яких залежать український експорт і робота економіки.

Водночас Бенджамін Дуса наголосив на ролі підприємництва, торгівлі та приватних інвестицій у відновленні України. Він назвав українські підприємства, зокрема у сфері цифровізації та оборони, прогресивними й інноваційними та зазначив, що європейські компанії можуть переймати їхній досвід для посилення цивільної оборони й готовності до криз у Європі.

Швеція збільшила підтримку цивільних програм в Україні, підтвердив Дуса. Фото: tradefacilitation.org

Швеція збільшила підтримку цивільних програм в Україні, підтвердив Дуса. Фото: tradefacilitation.org

ТСН.ua поспілкувався з міністром на полях міжнародної виставки-конференції. Ця розмова — про те, як визначаються пріоритети допомоги, чому Швеція збільшує підтримку України коштом скорочень за іншими напрямами та які можливості відкриваються для українських компаній.

Чого шведський бізнес може навчитися в Україні

– У виступі ви говорили, що європейському бізнесу є чого навчитися в українських компаній. Можете навести приклад?

– Думаю, є кілька напрямів. Адже, відверто кажучи, Росія — не лише сусід України, а й наш лихий сусід (мається на увазі сусідство в Балтійському регіоні. — Ред.). Тож ідеться про те, щоб на практиці переймати досвід українських компаній або шведських компаній, які зараз працюють в Україні, — в управлінні кризами, в оборонному секторі. Наприклад, нині чимало українських оборонних компаній є світовими лідерами в технологіях безпілотників. Це один конкретний приклад. Є дуже багато сфер, у яких ми можемо вчитися в України та переймати досвід роботи в зоні війни.

Також потрібно зближувати Швецію й Україну. Зараз в Україні працює приблизно 50 наших компаній. Але десятки чи сотні тисяч шведських компаній поки не експортують до України, не імпортують із неї та не інвестують у неї.

Коли я відвідував Київ приблизно півтора року тому, одна річ особливо мене вразила. Про все погане, що відбувається в Україні, можна прочитати в газетах або побачити на будь-якому телеканалі. Але є й інший бік: зараз відбувається дуже багато доброго в країні, яка в багатьох аспектах нормально функціонує.

Думаю, шведським компаніям важливо розуміти: Україна — це не лише лінія фронту, яку вони бачать і про яку читають. Це ціла країна, яка насправді працює та пропонує багато можливостей для бізнесу.

– Цікаво дізнатися про внесок Швеції до Фонду підтримки транспорту України. Для нас зараз дуже важливо зберегти роботу цього сектору. Яких результатів ви очікуєте від підтримки транспортних і логістичних проєктів?

– Звісно, ми досить уважно стежимо за тим, що відбувається в Україні. Відверто й відкрито обговорюємо з нашими українськими друзями та партнерами, де наша допомога, наша підтримка найбільше потрібна. Військовий сектор — це одна частина, але я відповідаю за цивільну.

І тут ми отримали досить чітке розуміння — як із повідомлень наших представників, так і зі слів українських міністрів: енергетичний і, звісно, транспортний сектори критично важливі. Потрібні ремонти, потрібно купувати нові локомотиви. Це одна з головних причин, чому ми вирішили підтримати фонд.

Ми також охоче підтримуємо цю ініціативу політично. Але зараз важливо, щоб інші європейські країни не просто влаштовували гарні вечері й говорили правильні слова у промовах, а справді відкрили гаманці та зробили внески до фонду.

Як Швеція збільшує підтримку України

– Ми вдячні країнам Північної Європи. На мою думку, вони, разом із Німеччиною, серед найефективніших у підтримці України…

– Думаю, річ у тому, що від початку повномасштабного вторгнення ми щороку збільшували і військову, і цивільну підтримку. Відтоді як я став міністром приблизно два роки тому, ми майже подвоїли нашу цивільну підтримку України. Подвоїли її.

Водночас наш загальний бюджет допомоги скоротився. Це означає, що ми зменшили допомогу за іншими напрямами. Якщо подивитися на Африку, нашу програму допомоги Африці скоротили більш ніж на 40%.

(За даними уряду Швеції, у початковому бюджеті 2026 року відповідну статтю двосторонньої допомоги Африці скорочено на 36% порівняно з початковим бюджетом 2025 року — із 5,15 до 3,31 млрд шведських крон (приблизно з 462 млн до 297 млн євро). Це не весь обсяг шведської допомоги континенту. За той самий період відповідну статтю допомоги Азії скорочено на 44%, внески до Адаптаційного фонду та Фонду для найменш розвинених країн — до нуля, а базове фінансування Програми розвитку ООН (ПРООН) — на 92%. Останнє не означає припинення фінансування окремих проєктів через ПРООН. — Ред.)

– Про скорочення фінансування яких країн йдеться?

– Ми повністю згорнули програми допомоги п’яти країнам. Танзанія — один приклад, Зімбабве — інший. Тож збільшення нашої підтримки України стало можливим завдяки складним рішенням за іншими напрямами. І ми охоче підтримуємо Україну.

(Цивільна підтримка України становила 0,3 млрд шведських крон (близько 27 млн євро) 2021 року, 2,1 млрд крон (188 млн євро) — 2022-го, 2,7 млрд крон (242 млн євро) — 2023-го та 4,9 млрд крон (440 млн євро) — 2024-го. Попередня оцінка за 2025 рік — близько 9 млрд крон (808 млн євро), прогноз на 2026-й — близько 11 млрд крон (987 млн євро). Усі еквіваленти в євро орієнтовні, розраховані за курсом ЄЦБ на 18 листопада 2026 року. — Ред.)

– Тобто ви переспрямували частину допомоги з інших програм?

– Думаю, це важливий сигнал решті Європи. Звісно, інші країни теж потребують допомоги. Я ще не зустрічав міністра з країни, яка отримує допомогу, котрий сказав би, що їм не потрібні гроші шведських платників податків. Звісно, всі вони хочуть отримувати кошти.

Але у випадку України є відмінність. Україна — наш союзник і друг. І ми маємо особливий обов’язок допомагати Україні. Не лише з моральних міркувань, а й тому, що це в наших власних інтересах. Це одна з причин, чому, на мою думку, країни, розташовані близько до Росії, найбільше допомагають Україні.

– Так, як країни Балтії. Вони краще це розуміють через свою історію відносин із Росією.

– Адже кожен дрон, ракета чи винищувач, які збиває Україна, — це на один дрон, ракету чи винищувач менше, які можуть потрапити до Північно-Балтійського регіону.

Яку допомогу можуть отримати громади

– Оскільки ви відповідаєте за цивільні проєкти, важливо почути про роботу з муніципалітетами й місцевими громадами. Можете навести успішні приклади, зокрема допомоги з диверсифікацією чи автоматизацією енергетичних процесів?

– Ми співпрацюємо з муніципалітетами по всій Україні. Коли чуємо від президента, від уряду, що саме зараз у певній сфері дуже потрібна допомога, ми реагуємо.

Пам’ятаю, пан Зеленський — здається, коли він був у Стокгольмі чи на зустрічі високого рівня у Брюсселі, приблизно півтора року тому, — сказав: нам дуже потрібна допомога з управлінням відходами, а Швеція в цьому дуже сильна.

Шведський сміттєвоз у Харківській області, що був наданий у рамках програми «Посилення управління побутовими відходами в Україні». Фото: wm4u.org.ua

Шведський сміттєвоз у Харківській області, що був наданий у рамках програми «Посилення управління побутовими відходами в Україні». Фото: wm4u.org.ua

Тож ми почали допомагати Україні з проблемою управління відходами, особливо на муніципальному й регіональному рівнях. Це означає направляти експертів до українських установ і муніципалітетів. Це означає забезпечувати фінансування через відповідні механізми. Коли отримуємо від України сигнал, що саме тут зараз дуже потрібна допомога, ми завжди серед перших, хто відгукується.

– Ви також згадували європейські ланцюги створення вартості. Співпраця шведських та українських компаній — це не лише гроші, а й обладнання, люди та багато інших складових. Із чого ви почали б розвивати таку співпрацю з Україною?

– Як ви сказали, у цьому питанні багато рівнів. І ми намагаємося допомагати на кожному з них. Почну з прикладу — і на запитання я теж відповім, обіцяю. Візьмімо одну з найбільш шведських речей, які ми виробляємо, — вантажівку Volvo.

Щоб створювати, на мою думку, найкращі у світі вантажівки — разом зі Scania, звісно, — Volvo залучає десятки тисяч постачальників. Ланцюги створення вартості охоплюють продукцію та проміжні товари з понад 50 країн. Швеція, звісно, потужна промислова країна. Але, думаю, українські постачальники мають дуже багато можливостей скористатися цим потенціалом.

Саме тому ми підтримуємо організації, які можуть налагоджувати контакти й відносини між великими компаніями, акції яких часто торгуються на біржі, та меншими українськими постачальниками. Підтримуємо організації, які створюють цей зв’язок.

Також у нас є система експортного кредитування. Вона знижує ризики для шведських компаній, які експортують до України. Ми внесли до неї зміни й провели реформи, щоб ризик став ще нижчим. Зараз ми беремо на себе 95% ризику, щоб шведські компанії могли експортувати, а також створювати основу для інвестицій в Україну.

(За поясненням шведського експортно-кредитного агентства EKN, відповідна гарантія покриває ризик несплати покупцем і може охоплювати до 95% гарантованих зобов’язань. Збитки розподіляються пропорційно між агентством і власником гарантії. Це не означає покриття 95% усіх ризиків будь-якої інвестиції. — Ред.)

Ще один приклад — цілком приватний, без грошей шведських платників податків. Ми хотіли, щоб більше шведів купували українські споживчі товари в наших продуктових магазинах. Ішлося про попкорн, мед, кілька сотень різних товарів.

Ініціативу Trade Nation Sweden Together for Ukraine представили у травні 2025 року. Фото: government.se

Ініціативу Trade Nation Sweden Together for Ukraine представили у травні 2025 року. Фото: government.se

Це були найбільші мережі — ICA, Coop, Axfood чи, можливо, Lidl. Три або чотири найбільші мережі продуктових магазинів. Тобто, ймовірно, близько 70–80% загального ринку споживчих товарів у продуктовій торгівлі.

І майже в усіх магазинах цих мереж тепер є українська полиця. Це була моя ініціатива, але самі мережі долучилися до неї: зустрічалися з українськими компаніями, щоб продавати їхні товари шведським споживачам.

Тож ми робимо все, що можемо, аби тут було більше українських товарів, а в Україні — більше шведських інвестицій.

Пов’язані теми