Уперше після 9-місячної паузи делегації України, США та Росії готуються сісти за стіл переговорів в Абу-Дабі. Москва знову відправляє свого псевдоісторика Мединського — явний маркер того, що Кремль не налаштований на реальний діалог.

То чому ж Дональд Трамп після зустрічі з посланником Путіна Кирилом Дмітрієвим анонсував «велику угоду», яка охопить не лише Україну, а й усю Європу? Чи спробують Вашингтон і Москва за спиною Києва повторити сценарій «Ялти-2» і поділити світ на сфери впливу? Про це йдеться в сюжеті Олени Чернякової в ТСН. Тиждень.

Все це залежить і від підтримки зовнішньої. Тому об’єднати зусилля — і технологічні, і оборонні, щоб не залежати від мінливих рішень американців, знову закликав президент Зеленський європейців. На Берлінській безпековій конференції він виступав того ж дня, коли у Штатах переобирали свій Конгрес. Далі була ще участь в Іберо-американському самміті: куди вперше запросили Україну.

Що знов задумав Трамп?

Уперше після 9-місячної паузи делегації США України та Росії ймовірно сядуть за стіл перемовин. Наразі, плани на вівторок. І Путін максимально посилив атаки на Київ. Адже Україна зірвала всі його наступальні плани на цей рік. А Трамп більше не під пресом конкретної дати виборів. Після розгромного програшу може інакше дивитися на пошуки миру. У нашій делегації не виключають, що і ці переговори взагалі можуть зірватися. Втім, поки є оптимістичні сигнали з Вашингтона, який підключив велику кількість механізмів для узгодження планів з кожною із сторін.

Що ж стоїть насправді за за планом Вашингтона, ми можемо лише здогадуватись. Вони ведуть непублічні консультації з росіянами. Відомо лише, що Трамп зустрівся з посланником Путіна Кірілом Дмітрієвим у Вашингтоні і анонсував чергову угоду

«Я не можу сказати вам, про що я дискутував, але просто кажу вам, що буде угода. Це буде велика угода, і вона стосуватиметься не лише України», — заявляв Трамп.

Щоб не отримати сюрприз, українські дипломати швидко синхронізувалися з Брюселем. Переговори з представниками ЄС, НАТО та світового банку мали узгодити позиції від питань про гарантії безпеки до грошей, на які житиме Україна після війни.

В інтервʼю ТСН Володимир Зеленський пояснив, що там напрацювали те, що дасть нам додаткові аргументи в Абу-Дабі.

Президенту вдалось пояснити український бачення і американським посланцям. Нашій знімальній групі вдалося навіть почути частину діалогу, що виключає односторонні поступки Москві.

«Важка ситуація в енергетиці. Вони атакують, ми відновлюємо», — заявляв Зеленський.

Така ситуація як вважає Київ дає мало шансів на реальний прогрес в Абу-Дабі. Ще одною ознакою імітації реальних дій Москви є і те, що російську делегацію знову очолить псевдоісторик Путіна — Володимир Мединський. Без нього, минулого разу вдалось просунутись хоча б в розумінні, як контролювати припинення вогню. То ж більше надії зараз на зміну фокусу з боку Сполучених Штатів.

«Я не думаю, що на першій зустрічі можуть бути досягнуті якісь феноменальні прориви, хоча в цьому житті виключати нічого неможливо. Ви ж бачите, що деякі події можуть за одну ніч, поміняти всі розклади», — каже заступник голови Офісу президента Сергій Кислиця.

Володимир Зеленський очікує, що сторони бодай проговорять енергетичне, зернове перемирʼя і проведення обмінів частіше. І хочна крок наблизяться до переговорів на найвищому рівні, бажано обовʼязково з присутністю Європи.

Проти цього четвертого учасника і тоді і зараз виступали як в Москві, так і у Вашингтоні. Саме тому українська делегація винайшла формат миттєвих консультацій з безпековим радниками найбільших країн ЄС: Британії Франції, Німеччини. Такі мозкові штурми відбувалися парельно тристороннім зустрічам і в Женеві, і в інших локаціях. Формат такий планується і цього разу. До Європи звірити годинники перед новими переговорами Зеленський відправився і цього тижня.

Берлін. Сюди Президент приїхав у день американських виборів і час коли увага європейців розмита внуирішніми протиріччями і гігатськими протестами. Картинки палаючого Парижу і Риму облетіли весь світ.

Хвиля протестів докотилася і до Німеччини. Студентські страйки відбуваються на тлі ухвалення бюджету на наступний рік. Попри це німецький уряд обіцяє зберігти підтримку України, щонайменше на тому ж рівні яку ми маємо у 2026, а це 11,5 млрд євро. Та чи вдасться це зробити.

А поки у Берліні готують додатковий зимовий пакет допомоги, це крім наданих вже 250 млн євро на енергетику. Адже ракетний терор України не припиняється, і Путін шаленіє від неможливості просунутись на фронті.

Канцлер Німеччини, може перейняти на себе роль лідера у так званній коаліції охочих. Формат, що зібрала Франція та Британія одразу після того як Трамп відмовився допомагати Києву. Важливим є і та деталь, що європейські лідери зберуться в Берліні у ті ж дати, коли Путін Трамп та Сі хочуть зійтися на саміт у Китаї.

Намір Путіна тут очевидний — повторити Ялту та Постдам і бути одним з тих, хто влаштовує новий переділ світу. Та Росія, яка 30-ий раз бере Малу Токмачку не схожа на Совєтський Союз у 1945 році. А Трамп, що знов планує виграти війну в Іран та ще й після 3 листопада, теж вкрай не схожий переможця.

Після листопадових виборів в Америці самої Америки може стати менше, — з цього почав свій виступ президент України на Берлінській безпековій конференції. І закликав Німеччину та усю Європу обʼєднувати зусилля, бо жодна країна сама не встоїть перед такою кількістю ракет, «шахедів» або не може розраховувати виключно на власну енергосистему. Щоб мати безпеку, потрібні партнери та союзники.

Та сама Європа без США не здатна забезпечити себе самотужки. Тож в Німеччині з великим позитивом сприйняли перемогу демократів на американських виборах.

Оптимізм після виборів зʼявився і в Києві. Допускають навіть виділення нового пакету допомоги після змін в Конгресі.

Цього тижня українська делегація була і в Іспанії. На запрошення премʼє-міністра Педро Санчеса Зеленський долучився до зустрічей в рамках Іберо-американського саміту — традиційного для країн Латинської Америки та центральної Європи і першого в нашій історії.

Це вперше Україна брала участь у заходах у рамках Іберо-американського саміту. Для іспано- та португаломовних країн це регулярний формат, який збирає лідерів із 22 країн. Для нас це шанс достукатися до тих, хто далі, менше і не надто страждає від війни в Україні.

Все це саме ті карти, в існуванні яких сумнівався Трамп. І намагався вибити у нас Путін. То ж можемо лише здогадуватися, чи спрацює в Абу-Дабі план Києва узгоджений у Брюсселі по остаточному розвіюванню духу Анкоріджа. Бо вислів Трамп «це буде дуже масштабна угода… яка охопить усю Європу» явно насторожив всі столиці ЄС.

Нагадаємо, переговори України та Росії за посередництва США, заплановані на 10–11 листопада в Абу-Дабі.