Сьогодні, 6 листопада, Київський метрополітен святкує день народження: столичній підземці виповнюється 66 років. Першу ділянку метро відкрили 1960 року. Цей маршрут налічував п’ять станцій: «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро». Саме вони і поклали початок історії київської підземки.

За понад шість десятиліть Київ без метро вже неможливо уявити, а його унікальні станції стали частиною історії та навіть архітектурного образу столиці. Зараз у метро побудовано 52 станції. І завжди ми користувалися ними лише як транспортом, але повномасштабна війна все змінила.

Кореспондентка ТСН Наталія Ткачук спустилася під землю, щоб розповісти докладніше.

Підземне укриття під час атак: рекорди та цілодобовий захист

Столичне метро — головна транспортна артерія Києва. А сьогодні — ще й прихисток для людей під час російських атак. Місце, де можна почуватися в безпеці, навіть коли там, нагорі, літають ракети і дрони. Люди розміщуються повністю по всій платформі, єдина вимога — не за жовтою обмежувальною лінією.

Начальниця станції метро «Звіринецька» Аліна Білоус пригадує: на початку російського вторгнення лише на їхній станції одночасно перебувало до двох тисяч людей, які буквально жили в підземці.

Аліна Білоус, начальниця станції «Звіринецька» Київського метрополітену: «Я зі своїми черговими була більше місяця тут. Тобто як заїхала в перший день початку війни, так і виїхала більше ніж через місяць».

Після 24 лютого 2022 року працівникам столичного метрополітену довелося перелаштувати свою роботу. Відтоді столична підземка не лише перевозить пасажирів, а й забезпечує цілодобове укриття, тож уночі робота не припиняється.

Аліна Білоус, начальниця станції «Звіринецька» Київського метрополітену: «У нас є такі люди, які залишаються у нас постійно... Вони приходять у вечірній час, навіть якщо немає повітряної тривоги. Дуже багато людей з дітьми, з тваринами, просто похилого віку»

Для багатьох киян ночівля у метро стала вже буденністю. Іноді це десятки тисяч людей. Рекордна кількість була у ніч проти 2 липня цього року — понад 52 тисячі людей, серед них майже 4,5 тисячі дітей. Тоді була одна з наймасовіших атак на столицю: росіяни били балістикою та дронами. 31 людина загинула, понад 100 отримали поранення.

Оксана Никифорук, прессекретарка Київського метрополітену: «І, знову ж таки, якою б складною не була ніч, завдання працівників — зробити все, щоб станції відкрилися вчасно, поїзди поїхали і пасажири знову могли користуватися метрополітеном».

Але на ранок метро починає працювати у звичному режимі. І люди, які так само переживали вночі обстріли, виходять на роботу: чергові по станціях і машиністи, електромеханіки та слюсарі, монтери колій і тунельні робітники. Загалом — шість тисяч працівників метрополітену.

Єдина машиністка столичного метро Катерина Єсипчук

Катерині Єсипчук 26 років. Вона — єдина машиністка київського метрополітену.

Катерина Єсипчук, машиністка метро: «Мені не дуже комфортно в ньому, тому що я не бачу майже половину вільної колії. Через те, що дуже високий пульт!»

100-метровим електропотягом Катя керує вже більше року.

Вона не лише веде потяг — перед виїздом у рейс має ще перевірити справність вагонів.

Катерина Єсипчук, машиністка метро: «Так, увімкнули, лампочки загорілися... Якщо якісь із дверей в одному вагоні не зачиняються, ми не зможемо поїхати. Це всі можливі випадки, несправності ми повинні усунути до п'яти хвилин. Тобто якщо вже більше — це вже катастрофа, можна вважати».

Машиністи метро їздять за чітко встановленим графіком. Максимально допущене відхилення — лише 30 секунд. Тож ця робота, каже Катя, потребує концентрації та дисципліни.

Катерина Єсипчук, машиністка метро: «Я думаю, що, напевно, кожен працівник таких критичних підприємств відчуває себе прямо такою маленькою зірочкою, яка складає цю велику систему для того, щоб місто рухалося».

Рухалося попри спроби ворога паралізувати столицю, коли росіяни обстрілюють мости й колії, кабельні мережі та наземні станції.

Атаки на підземку, ремонти та люди за лаштунками

Вибиті шибки і двері, поруйнований фасад, купол, вітражі та ескалатори. Станція метро «Лук’янівська» страждала від російських ударів щонайменше 10 разів.

Оксана Никифорук, прессекретарка Київського метрополітену: «І вона жодного разу не припиняла свою роботу. На один день це могло бути 2 години, 4 години чи 8 годин. Цей час нам потрібен для того, щоб прибрати будівельне сміття, перевірити обладнання, ескалатори, турнікети — і станція знову починала працювати».

Зазнавали ушкоджень і станції «Чернігівська» та «Лісова» на червоній гілці метро. А 27 жовтня після ракетної атаки росіян по Південному мосту тимчасово був зупинений рух зеленою гілкою.

Оксана Никифорук, прессекретарка Київського метрополітену: «На ліквідацію наслідків приїхали працівники нічної зміни, приїхали працівники денної зміни. І навіть були деякі працівники, які були вихідні чи у відпустці, вони дзвонили своїм колегам і казали: "Ми виїжджаємо". За кожним рухом, кожною роботою столичного метро стоять насамперед люди».

Люди, які працюють попри втому й виснаження.

Аліна Білоус, начальниця станції «Звіринецька» Київського метрополітену: «Своє життя ти трошечки відсуваєш, тому що ти на роботі і ти маєш прихистити людей».

Люди, які виконують свою роботу на межі фізичних можливостей.

Катерина Єсипчук, машиністка метро: «Є певні моменти, коли треба докласти фізичних зусиль».

І люди, які роблять усе, аби ми з вами могли дістатися у справах, зустрітися з рідними та друзями, доїхати додому або знайти прихисток під землею, коли ззовні вибухають снаряди.

За 66 років роботи столична підземка перевезла майже 22 мільярди пасажирів. Більше пів тисячі працівників метро захищають Україну на фронті, 39 метрополітенівців — загинули.

Оксана Никифорук, прессекретарка Київського метрополітену: «Завдання кожного в цей складний для нашої країни час — це робити свою роботу добре і робити все для того, щоб була якнайшвидше перемога».

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: НОВИНИ НА ТСН ОНЛАЙН | 20:00 6 ЛИСТОПАДА | МАРАФОН "ЄДИНІ НОВИНИ" НАЖИВО