Про це у публікації Укрінформу розповіли наукові співробітники Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна доктор філософії Надія Скобель та доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко.

За словами Мойсієнка, його вразила велика кількість вікових дерев (сосен та дубів) на багатьох цвинтарях у цій зоні.

«Дуби, які ми виявили, що мають в обхваті понад 4 метри, думаю, можуть налічувати мінімум 200 років, а то й більше. Чітко видно, що на цвинтарі є старі дуби, а навколо або молодий ліс, або перелоги на місці полів. Очевидно, що більшість цвинтарів, які ми вивчали, є старими, бо там збереглися ці вікові дерева. Також були старі груші», – каже він.

Як наголосила Надія Скобель, ідея дослідження полягала в тому, щоб показати кладовища Чорнобильської зони як рефугіуми для збереження старовікових дерев.

За її словами, хоч це заповідна зона, проте за межами цвинтарів такі дерева не збереглися, бо ще в радянські часи їх постійно рубали на дрова, наприклад, той самий дуб. А на кладовищах дерева не чіпали з сакральних причин та й боялися пошкодити могили. Для прикладу, найтовстіший дуб, який знайшли під час експедиції на цвинтарях у цій зоні – 446 см, він живий. Мертвий, який знайшли, був і 510 см в обхваті. Найстаріша сосна, яку зафіксували, – 259 см.

Як повідомляв Укрінформ, на цвинтарях на території Правобережного злакового степу (Миколаївщина, Одещина та Дніпропетровщина), вчені знайшли понад 700 видів рослин, із яких більше 60 – охоронювані види.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.