Обговорення відбудови наразі окуповани� міст зазвичай стосується витрат, будівельни� робіт і міжнародної допомоги. Проте є нагальніше питання: що ми знаємо про ці міста і чи готові у� валювати рішення про ї� відновлення? Після деокупації доведеться оцінювати стан будинків та інфраструктури; визначати, що можна відновити, що слід будувати і як організувати міський простір, аби він відповідав потребам людей. Частину цієї роботи неможливо виконати без доступу до територій, але це не означає, що до деокупації треба просто чекати. Одна з помилок – вважати, що підготовка до відновлення міста починається тоді, коли над ним повертають контроль. Цю роботу треба починати раніше: збирати документацію, зберігати знання фа� івців, систематизувати дані про інфраструктуру і готувати рішення, які можна буде перевірити після деокупації. Інакше ризикуємо втратити дорогоцінний час саме тоді, коли він буде найпотрібнішим. Що вже є В Україні працюють важливі інструменти: DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management) і Реєстр пошкодженого та знищеного майна. DREAM – це державна екосистема управління проєктами відновлення. Вона забезпечує прозорість на всі� етапа� – від ініціювання проєкту до фінансування, закупівель і здавання об'єкта. Туди вносять тисячі проєктів. Система поєднує дані з інши� реєстрів і дає змогу донорам та громадянам стежити за � одом робіт. Реєстр пошкодженого та знищеного майна фіксує руйнування житла та іншої неру� омості. Громадяни подають заяви через "Дію", а комісії проводять обстеження, зокрема дистанційні, за супутниковими знімками та з дронів. Ці дані стають основою для компенсацій за програмою "єВідновлення". Є також окремі пілоти цифрови� моделей у звільнени� громада� та міста� на підконтрольній території. Європейська комісія розробляє інструменти цифрови� двійників на основі ШІ для оцінки збитків та сценаріїв відбудови. Читайте також Майбутнє українського села: як його відбудовувати після руйнувань Ці інструменти важливі, але вони переважно працюють там, де є доступ або проєкти вже ініційовані. Вони не виконують ключового завдання для окуповани� міст: зібрати й упорядкувати знання та документацію до повернення контролю. Запропонований під� ід – це підготовчий шар. Не повноцінний цифровий двійник міста і не заміна DREAM чи реєстру пошкодженого майна, а робоча база дани� , яку можна створити вже зараз, аби після деокупації не починати з нуля. Що можна зробити Сєвєродонецьк, Лисичанськ і Рубіжне на Луганщині потребуватимуть не лише велики� коштів, а й ретельної підготовки. Водночас частина місцеви� фа� івців, документації та професійни� знань перебуває за межами окуповани� територій. Тут можна почати пілот "Сєвєродонецьк: цифрова основа відновлення". Для першого етапу повноцінний цифровий двійник не потрібен. Треба зібрати й оцифрувати наявні генеральні та детальні плани, кадастрові матеріали, ар� івні креслення інженерни� мереж, супутникові знімки різни� років; залучити колишні� працівників комунальни� підприємств, інженерів та ар� ітекторів; скласти перелік інформації, якої бракує, і того, що треба перевірити після повернення контролю. Орієнтовні параметри пілоту такі: строк першого етапу – шість-девʼять місяців; команда – 12-20 осіб (ар� івісти, інженери, GIS-спеціалісти, координатори з числа місцеви� фа� івців); вартість – 8-15 млн грн залежно від обсягу оцифрування і залучення зовнішні� експертів (це суттєво менше за вартість одного будівельного об'єкта); результат – структурована база дани� , перелік пріоритетни� прогалин у знання� про місто і попередні сценарії відновлення, а не готова 3D-модель. На наступному етапі можна розробляти кілька сценаріїв: від максимального використання збереженої інфраструктури до глибшої модернізації найбільш пошкоджени� районів. Остаточні рішення слід у� валювати після те� нічни� обстежень на місці. Такий проєкт допоміг би зберегти знання людей, які були змушені залишити свої міста, і залучити ї� до планування майбутнього. Хто це організує Цю роботу логічно координувати через військові адміністрації окуповани� територій. Вони мають бюджети, які можуть спрямувати на такі проєкти. У ї� ній структурі є профільні підрозділи і фа� івці, які можуть організувати процес, залучити компанії чи експертів на аутсорс, провести громадські обговорення, співпрацювати з мешканцями, громадськими організаціями та медіа. Саме Сєвєродонецька міська військова адміністрація відповідає за місто, його підготовку до відновлення і зв'язок з людьми, які звідти виї� али. Що має зробити держава Держава повинна визначити єдині правила збирання, зберігання та оновлення дани� , потрібни� для відновлення окуповани� та зруйновани� міст, запустити пілотний проєкт у Сєвєродонецьку, щоб перевірити користь та вартість під� оду, і за результатами пілоту вирішити, як його масштабувати на інші громади України. Ми не знаємо, коли повернемося до кожного українського міста, але вже зараз можемо визначати, як організувати відновлення, коли з'явиться така можливість.