Останні новини в Україні та світі

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Всупереч усьому. Як Україна вибухово наростила виробництво дронів у 2026 році

З літа росіяни балістикою та реактивними дронами б'ють по складаÑ , торговиÑ центраÑ і заводаÑ , проте до української оборонки ці удари повноцінно не дотягнулися. Кілька тижнів тому ЕП писала, що за січень-серпень продажі "військовиÑ " галузей зросли на 35% до відповідного періоду 2025 року. Логічно припустити, що цей ріст багато в чому тягнуть на собі дрони. Прямо це не перевірити: з 2025 року Держстат ці дані закрив. Але двигуни, камери й акумулятори, які перетинають кордон, лишаються відкритими даними у митниÑ таблицяÑ . ЕП відібрала 11 груп товарів, з якиÑ складається дрон, і порівняла їÑ ній імпорт за однакові періоди. За дев'ять місяців 2026 року ввезення з-за кордону циÑ груп сягнув 12,9 млрд дол. проти 4,5 млрд дол. торік. Це у 2,9 раза більше. Порівняно з 2021 роком імпорт зріс у 16 разів (без частин літальниÑ апаратів, бо тоді такого митного коду ще не було). Акумулятори, навігація й оптоволокно зросли в десятки разів. Оптоволокно й оптика лише за рік зросли зі 108 млн дол. до 1,5 млрд дол., у 14 разів. Найбільша стаття – акумулятори, 3,2 млрд дол. Але цю групу "роздули" й накопичувачі енергії, які бізнес та громадяни купують через удари по енергетиці. Без неї імпорт виріс би у 2,7 раза. Імпорт основниÑ компонентів для виробництва дронів .epchart { max-width:960px; margin:24px auto; color:#333; font-family:"Fira Sans", "Segoe UI", Arial, sans-serif; font-variant-numeric:tabular-nums; } .epchart * { box-sizing:border-box; } .epchart svg g, .epchart svg text { font-family:inherit; } .epchart .chart { min-height:200px; } .epchart .chart svg { display:block; overflow:visible; } .epchart .note { font-size:13px; line-height:1.5; color:#777; margin-top:8px; } .epchart .fail { padding:24px 0; font-size:14px; color:#777; } Імпорт за дев'ять місяців кожного року, 2021–2026. Над графіком — у скільки разів 2026 рік більший за 2025-й. Навігація, пульти за 2023–2024 — оцінка. (async () => { const ROOT = document.getElementById("epchart-drony-bary"); const BOX = ROOT.querySelector(".chart"); let d3; try { d3 = await import("https://cdn.jsdelivr.net/npm/d3@7.9.0/+esm"); } catch (e) { BOX.textContent = "Графік не завантажився. Оновіть сторінку."; BOX.classList.add("fail"); return; } const DATA = {"years":["2021","2022","2023","2024","2025","2026"],"groups":[{"name":"Акумулятори","v":[83.3,89.4,345.6,559.7,909.7,3182.2],"x":3.5},{"name":"Камери, передавачі","v":[105.1,65.4,83.5,353.8,874.1,2106.7],"x":2.41},{"name":"Оптоволокно, оптика","v":[27.0,23.7,34.4,43.2,107.9,1509.8],"x":13.99},{"name":"Перетворювачі","v":[160.1,104.1,203.6,373.9,777.0,1144.6],"x":1.47},{"name":"Навігація, пульти","v":[28.7,16.0,19.8,97.7,317.3,1122.0],"x":3.54},{"name":"Електродвигуни","v":[108.7,68.8,88.8,243.8,475.3,1078.7],"x":2.27},{"name":"Вуглецеве волокно","v":[43.3,20.7,22.1,45.2,113.4,376.4],"x":3.32}],"total":{"y26":12856.0,"y25":4469.0,"n":11,"x":2.88}}; const num = (v, d = 0) => v.toLocaleString("uk-UA", { minimumFractionDigits: d, maximumFractionDigits: d }).replace(/ /g, " "); await Promise.race([document.fonts.load('400 13px "Fira Sans"'), new Promise(r => setTimeout(r, 1500))]).catch(() => {}); const GREEN = "#6ca800", DARK = "#484848", LIGHT = "#c8c8c8", GRID = "#e8e8e8", MUTED = "#777"; const times = x => "×" + (x >= 10 ? num(x, 0) : num(x, 1)); function draw(W) { const mobile = 600 > W; const cols = mobile ? 2 : 4, gapX = mobile ? 14 : 22, left = mobile ? 0 : 0; const rows = Math.ceil((DATA.groups.length + 1) / cols); const pw = (W - gapX * (cols - 1)) / cols, ph = mobile ? 178 : 210, gapY = mobile ? 18 : 22; const head = 30, foot = 20, labelTop = 18; const H = rows * ph + (rows - 1) * gapY; const ymax = d3.max(DATA.groups, g => d3.max(g.v)); const y = d3.scaleLinear().domain([0, ymax]).range([ph - foot, head + labelTop]); const fs = mobile ? 13 : 14, small = 12; const svg = d3.create("svg").attr("width", W).attr("height", H).attr("viewBox", [0, 0, W, H]).attr("font-size", small); DATA.groups.forEach((g, i) => { const px = (i % cols) * (pw + gapX), py = Math.floor(i / cols) * (ph + gapY); const p = svg.append("g").attr("transform", `translate(${px},${py})`); const yLabelW = i % cols === 0 ? (mobile ? 0 : 0) : 0; const x = d3.scaleBand().domain(DATA.years).range([yLabelW, pw]).padding(0.14); [1000, 2000, 3000].forEach(t => { p.append("line").attr("x1", 0).attr("x2", pw).attr("y1", y(t)).attr("y2", y(t)).attr("stroke", GRID); if (i % cols === 0) p.append("text").attr("x", 0).attr("y", y(t) - 3).attr("fill", MUTED).attr("font-size", 11).text(t === 3000 ? "3 млрд $" : num(t / 1000)); }); p.append("line").attr("x1", 0).attr("x2", pw).attr("y1", y(0)).attr("y2", y(0)).attr("stroke", "#999"); g.v.forEach((v, k) => { const yr = DATA.years[k]; const fill = yr === "2026" ? GREEN : LIGHT; p.append("rect").attr("x", x(yr)).attr("width", x.bandwidth()).attr("y", y(v)).attr("height", y(0) - y(v)).attr("fill", fill); }); const label = (yr, v, fill, weight, size) => p.append("text").attr("x", x(yr) + x.bandwidth() / 2).attr("y", y(v) - 4).attr("text-anchor", "middle") .attr("fill", fill).attr("font-weight", weight).attr("font-size", size).text(num(v / 1000, 2)); label("2026", g.v[5], GREEN, 700, 13); label("2021", g.v[0], MUTED, 400, 12); p.append("text").attr("y", fs).attr("font-weight", 600).attr("font-size", fs).attr("fill", "#333").text(g.name); p.append("text").attr("x", pw).attr("y", fs).attr("text-anchor", "end").attr("font-weight", 700).attr("font-size", fs + 1).attr("fill", GREEN).text(times(g.x)); p.append("text").attr("x", x("2021") + x.bandwidth() / 2).attr("y", ph - 4).attr("text-anchor", "middle").attr("fill", MUTED).text("2021"); p.append("text").attr("x", x("2026") + x.bandwidth() / 2).attr("y", ph - 4).attr("text-anchor", "middle").attr("fill", MUTED).text("2026"); }); // Остання клітинка: уся сума const i = DATA.groups.length, t = DATA.total; const c = svg.append("g").attr("transform", `translate(${(i % cols) * (pw + gapX)},${Math.floor(i / cols) * (ph + gapY)})`); const lines = [`Усі ${t.n} груп деталей:`, `${num(t.y26 / 1000, 1)} млрд $ проти`, `${num(t.y25 / 1000, 1)} млрд $ торік`]; c.append("text").attr("y", head + 42).attr("font-size", mobile ? 44 : 54).attr("font-weight", 700).attr("fill", GREEN).text(times(t.x)); lines.forEach((s, k) => c.append("text").attr("y", head + 66 + k * 18).attr("font-size", fs).attr("fill", "#333").attr("font-weight", k === 0 ? 600 : 400).text(s)); return svg.node(); } let lastW = 0, rt; function build() { const W = BOX.clientWidth; if (!W || W === lastW) return; lastW = W; BOX.replaceChildren(draw(W)); } build(); new ResizeObserver(() => { clearTimeout(rt); rt = setTimeout(build, 150); }).observe(BOX); })(); Ці цифри можна перевести в дрони. Орієнтиром служать двигуни й камери – обов'язкові деталі, які, найімовірніше, в Україні майже не виробляють, або цей показник мінімальний. Наприклад, типовий FPV-дрон має чотири двигуни й одну камеру. За січень-вересень 2025 року Україна завезла 14,7 млн двигунів і 5,3 млн камер. Цього вистачало б приблизно на 3,6 млн дронів, або на 4,8 млн у річному вимірі. Це збігається із заявами Міноборони, яке торік планувало закупити 4,5 млн FPV-дронів, а у квітні 2026-го повідомило про виготовлення понад 4 млн дронів. Читайте також Орала на мечі. Чи вдалося Росії обстрілами підірвати українську оборонну промисловість? Цьогоріч за двигуни Україна заплатила у 2,3 раза більше, за камери – у 2,4 раза. За незмінниÑ цін це 8-9 млн умовниÑ дронів за дев'ять місяців, або 11-12 млн на рік. Це також збігається із заявами влади: на 2026 рік Міноборони спершу планувало понад 7 млн дронів, але вже в липні президент Володимир Зеленський заявив про наміри виготовити 10 млн БПЛА. Причина "вибуÑ ового" зростання досить проста: частину виробництва оплачують європейські партнери. Першою прямо платити вітчизняним виробникам почала Данія. За даними українського Міноборони, через "данську модель" торік пройшло близько 1,8 млрд дол. із 6,1 млрд дол. іноземниÑ грошей на виробництво зброї. У червні 2026 року Данія додала ще близько 200 млн дол. За січень-квітень ЄС виділив на дрони 1,6 млрд євро проти 1,2 млрд євро за весь 2025 рік. А 30 червня Єврокомісія почала виплачувати перший оборонний транш кредиту на 90 млрд євро. Майже 6 млрд євро з нього призначені лише на дрони. Китай нікуди не подівся Якщо раніше Україна цілком залежала від готовиÑ дронів з Китаю, то тепер залежність змінила свою форму – це деталі для дронів. Ще у 2024 році на КНР припадало 94,5% імпорту готовиÑ дронів за вагою. За дев'ять місяців 2025-го – 89%, а цього року – лише 50% (за грошима – 55%). Натомість імпорт деталей із Китаю зріс із 3,1 млрд дол. до 9,7 млрд дол. У двигунаÑ КНР займає 94% імпорту, в оптоволокні й оптиці – 93%, в акумулятораÑ – 91%, у камераÑ і передавачаÑ – 88%. Попри те, що обмеження Пекіна на експорт такиÑ деталей діють із вересня 2024 року, фактично їÑ не помітно. .epchart { max-width:960px; margin:24px auto; color:#333; font-family:"Fira Sans", "Segoe UI", Arial, sans-serif; font-variant-numeric:tabular-nums; } .epchart * { box-sizing:border-box; } .epchart svg g, .epchart svg text { font-family:inherit; } .epchart .chart { min-height:200px; } .epchart .chart svg { display:block; overflow:visible; margin:0 auto; } .epchart .note { font-size:13px; line-height:1.5; color:#777; margin-top:8px; text-align:center; } .epchart .fail { padding:24px 0; font-size:14px; color:#777; } Частка Китаю в імпорті за дев'ять місяців, за грошима. (async () => { const ROOT = document.getElementById("epchart-drony-slope-kytai"); const BOX = ROOT.querySelector(".chart"); let d3; try { d3 = await import("https://cdn.jsdelivr.net/npm/d3@7.9.0/+esm"); } catch (e) { BOX.textContent = "Графік не завантажився. Оновіть сторінку."; BOX.classList.add("fail"); return; } const DATA = {"rows":[{"name":"Готові дрони","a":88.6,"b":55.0},{"name":"Деталі","a":68.9,"b":75.7}]}; const num = (v, d = 0) => v.toLocaleString("uk-UA", { minimumFractionDigits: d, maximumFractionDigits: d }).replace(/ /g, " "); await Promise.race([document.fonts.load('400 13px "Fira Sans"'), new Promise(r => setTimeout(r, 1500))]).catch(() => {}); const COLORS = { "Готові дрони": "#c8c8c8", "Деталі": "#6ca800" }; const INK = "#333", MUTED = "#777"; function draw(W) { const mobile = 600 > W; const w = Math.min(W, 680), H = mobile ? 330 : 420, top = 44, bottom = 22; const side = mobile ? 92 : 150; const x0 = side, x1 = w - side; const y = d3.scaleLinear().domain([45, 95]).range([H - bottom, top]); const svg = d3.create("svg").attr("width", w).attr("height", H).attr("viewBox", [0, 0, w, H]); [[x0, "2025"], [x1, "2026"]].forEach(([x, yr]) => { svg.append("line").attr("x1", x).attr("x2", x).attr("y1", top - 12).attr("y2", H - bottom).attr("stroke", "#ddd"); svg.append("text").attr("x", x).attr("y", top - 22).attr("text-anchor", "middle").attr("font-size", mobile ? 13 : 15).attr("font-weight", 600).attr("fill", MUTED).text(yr); }); const big = mobile ? 24 : 32, name = mobile ? 13 : 15; DATA.rows.forEach(r => { const c = COLORS[r.name], ya = y(r.a), yb = y(r.b); svg.append("line").attr("x1", x0).attr("x2", x1).attr("y1", ya).attr("y2", yb).attr("stroke", c).attr("stroke-width", mobile ? 5 : 7).attr("stroke-linecap", "round"); [[x0, ya], [x1, yb]].forEach(([x, yy]) => svg.append("circle").attr("cx", x).attr("cy", yy).attr("r", mobile ? 7 : 9).attr("fill", c)); const label = (x, yy, v, anchor) => { const g = svg.append("text").attr("x", x).attr("y", yy - 1).attr("text-anchor", anchor).attr("fill", INK); g.append("tspan").attr("font-size", big).attr("font-weight", 700).text(num(v, 0) + "%"); svg.append("text").attr("x", x).attr("y", yy + name + 3).attr("text-anchor", anchor).attr("font-size", name).attr("font-weight", 500).attr("fill", INK).text(r.name); }; label(x0 - 14, ya, r.a, "end"); label(x1 + 14, yb, r.b, "start"); }); return svg.node(); } let lastW = 0, rt; function build() { const W = BOX.clientWidth; if (!W || W === lastW) return; lastW = W; BOX.replaceChildren(draw(W)); } build(); new ResizeObserver(() => { clearTimeout(rt); rt = setTimeout(build, 150); }).observe(BOX); })(); Заяви вітчизняниÑ виробників більш оптимістичні, ніж це показує імпортна статистика. За оцінкою Української ради оборонної промисловості та Snake Island Institute, частка китайськиÑ компонентів у дронаÑ торік упала приблизно до 38%, а окремі виробники мають локалізацію до 90%. Офіційні дані свідчать, що за останній рік-два відчутно менша частка Китаю лише в окремиÑ групаÑ : у навігації й пультаÑ вона впала з 42% до 20%, де на перше місце вийшла Туреччина з 64%. Агентство AP у жовтні, посилаючись на українську митницю, писало про падіння частки Китаю в деталяÑ до 28%. Близьке число, 27%, митниця дійсно показує для частин літальниÑ апаратів (елементів корпусу), але це лише 7% циÑ 11 груп. Тут на Польщу й ЧеÑ ію припадає 64%, але багато такиÑ деталей, дуже ймовірно, також китайського поÑ одження. Читайте також Експорт став. Чи вдалося кукурудзі й ріпаковій олії прорвати блокаду портів? В будь-якому разі, за останні роки Україна суттєво локалізувала виробництво: тепер вона збирає дрони з деталей, Ñ оча вони здебільшого досі китайські. Заміна їÑ на європейські поки на низькому старті. Спільне підприємство Frontline і Quantum Systems у Німеччині планує зробити 10 тис. дронів, близько 0,1% від нашиÑ 8-9 млн. General Cherry і Ñ орватська Orqa мають меморандум про переÑ оплювачі "без китайськиÑ компонентів". У Данії TAF Industries і Upteko обіцяють випускати тисячі FPV на місяць, але з 2027 року. Правила кредиту ЄС вимагають купувати зброю переважно в Євросоюзі, Україні чи в сÑ валениÑ партнерів. Для першого траншу, 5,9 млрд євро на дрони, за даними Financial Times, Київ отримав виняток: частину циÑ грошей продовжили витрачати на китайські деталі, якиÑ у Євросоюзі не вистачає. Андрій Таганський із виробника камер Odd Systems оцінює, що ЄС робить близько 600 тис. тепловізійниÑ сенсорів на рік, а Україні потрібно 4 млн.