Ми проаналізували свіжі прогнози норвезької сертифікаційної та консалтингової компанії DNV (Det Norske Veritas), Міжнародного енергетичного агентства (IEA) та Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики (IRENA), щоб зрозуміти, куди ру� ається галузь і яке місце в ній може посісти Україна. Чому про біоенергетику знову заговорили Енергетична безпека повернулася на перший план. Війна в Ірані та закриття Ормузької протоки, через яку до лютого 2026 року йшла п'ята частина світового експорту нафти і зрідженого природного газу (DNV), а також російська війна проти України вкотре показали, наскільки вразливі країни, що залежать від імпорту викопного палива. "У нестабільному світі енергетична безпека ви� одить на перший план", — констатує IEA у World Energy Outlook 2025. Читайте також Енергетичні рослини: чотири шанси для України Головний тренд енергопере� оду — електрифікація: електромобілі, теплові насоси, сонячні й вітрові станції. Але є галузі, де розетка не допоможе: авіація, судноплавство, металургія, виробництво цементу. Тут потрібні "чисті молекули", тобто палива, які можна використовувати так само, як нафту чи газ, але без додаткови� викидів CO₂. IRENA називає сталу біоенергетику "незамінним доповненням" до електрифікації. За оцінкою IEA, ринок низьковуглецеви� палив зросте з приблизно $215 млрд до $390 млрд у 2035 році, і близько 60% приросту дадуть уже добре знайомі біометан, біоетанол і біодизель. Масштаб галузі часто недооцінюють. Біоенергія забезпечує близько 9% світового постачання первинної енергії і майже 60% усієї відновлюваної енергії (дані Світової біоенергетичної асоціації, WBA), а в ЄС — понад половину споживання відновлюваної енергії (Bioenergy Europe). Щоправда, понад 80% світового обсягу — тверда біомаса, і значну її частину досі спалюють по-старому: як дрова й деревне вугілля. Від вогнища до високи� те� нологій Близько 2 млрд людей, тобто чверть людства, досі готують їжу на відкритому вогні (IEA). Цей сегмент поступово скорочуватиметься, натомість зростатиме сучасна біоенергетика: автоматизовані котли, когенерація, біопалива. За даними IRENA, навіть за нинішньої політики її споживання зросте з 29 ексаджоулів (ЕДж) у 2023 році до 52 ЕДж у 2050 році, а в сценарія� декарбонізації — більш ніж удвічі (рис. 1). Для орієнтиру: 1 ЕДж — це приблизно стільки енергії, скільки дають 28 млрд м³ природного газу. Рис. 1. Сучасна біоенергія в кінцевому енергоспоживанні світу за сценаріями IRENA, ЕДж Змінюється і те, де саме використовують біоенергію. Частка біопалив і біогазу, за прогнозом DNV, подвоїться вже до 2040 року — з 14% до 28%. Попит у будівля� скорочуватиметься, а на транспорті, у промисловості й електроенергетиці — зростатиме (рис. 2). Рис. 2. Світовий попит на біоенергію за секторами, 2025 і 2060 рр., ЕДж Джерело: UABIO за даними DNV Energy Transition Outlook 2026. Уже сьогодні біомаса — головне джерело відновлюваного тепла. В ЄС вона дає 81% "зеленого" тепла, а в централізованому теплопостачанні вже випередила природний газ (Bioenergy Europe). У світовій промисловості біоенергія з великим відривом лідирує серед відновлювани� джерел і покриває близько 11% потреб у промисловому теплі (IEA). Електроенергія: не обсяг, а гнучкість У 2024 році біоелектростанції світу потужністю 151 ГВт виробили 698 ТВт·год, тобто близько 7% відновлюваної електроенергії. Лідер — Китай (WBA). За темпами будівництва біоелектростанції не можуть змагатися із сонцем і вітром: у 2025 році у світі додалося лише 2,9 ГВт біоенергетични� потужностей проти 513 ГВт сонячни� (IRENA). Але ї� ня цінність в іншому: вони працюють тоді, коли потрібно, а не коли світить сонце. В ЄС коефіцієнт використання потужності біоелектростанцій становить 49% проти близько 29% у вітрови� і 17% у сонячни� . А три чверті електроенергії з біомаси виробляють разом із теплом на когенераційни� установка� (Bioenergy Europe). Тож майбутнє біомаси в енергосистемі — балансування мереж, де дедалі більше сонця й вітру. Біометан — найдинамічніший сегмент Біометан — це очищений біогаз, який за складом не відрізняється від природного газу. Його можна подавати в наявні газопроводи і с� овища без жодної модернізації. Прогнози одностайні: біометан зростатиме на 7–8% на рік до 2035 року, утричі швидше за рідкі біопалива (IEA), а світове постачання біогазу до кінця 2040-� може збільшитися з приблизно 2 до понад 9 ЕДж (DNV). Читайте також Навіщо аграріям біометан Європа — світовий лідер: у 2024 році тут виробили 22 млрд м³ біогазу та біометану, з ни� 5,2 млрд м³ біометану на 1620 біометанови� завода� (дані Європейської біогазової асоціації, EBA). Проте ціль плану ЄС REPowerEU — 35 млрд м³ біометану у 2030 році — під загрозою: за оцінкою IEA, сукупне виробництво біогазу й біометану в ЄС сягне лише близько 26 млрд м³. Для України це прямий сигнал: на європейському ринку біометану буде дефіцит. Біопалива: від автомобілів до літаків У 2024 році у світі виробили 192 млрд л рідки� біопалив (рис. 3). Вони покривають лише близько 4% енергоспоживання транспорту, зате це майже 90% усієї відновлюваної енергії в ньому (WBA). Для легкови� авто біопалива — радше пере� ідне рішення: ї� поступово витіснять електромобілі. Зовсім інша ситуація в морі й у небі. Біодизель і зріджений біометан (bio-LNG) можна використовувати в наявни� суднови� двигуна� без переобладнання. До 2060 року, за прогнозом DNV, біоенергія стане найбільшим невикопним джерелом у судноплавстві з часткою 25%. В авіації стале авіапаливо (SAF) поки що — крапля в морі: навіть у 2030 році воно покриватиме лише близько 2% потреб (IEA). Водночас регламент ЄС ReFuelEU Aviation вимагає 20% SAF уже у 2035 році, а біологічне SAF коштує у 2–3 рази дорожче за звичайний авіагас. Тож попит буде, і чималий. Рис. 3. Світове виробництво рідки� біопалив у 2024 р., млрд л Джерело: UABIO за даними WBA Global Bioenergy Statistics 2025. Промисловість, від'ємні викиди та незалежність У промисловості біомаса — одне з небагатьо� готови� рішень, щоб замінити вугілля й газ у високотемпературни� процеса� і як сировину для � імії. DNV прогнозує, що її промислове споживання зросте з 12 до 17 ЕДж до 2060 року. Окрема історія — від'ємні викиди парникови� газів. Рослини поглинають CO₂ під час росту. Якщо під час спалювання біомаси вловити цей CO₂ і закачати під землю (те� нологія BECCS — біоенергетика з уловлюванням і зберіганням вуглецю), вуглець фактично вилучається з атмосфери. IRENA вважає BECCS необ� ідною, щоб повернутися до траєкторії 1,5 °C. За прогнозом DNV, викиди від спалювання біомаси стануть від'ємними вже з 2043 року. Але поки що це ніша: у світі вилучають близько 1 млн т CO₂ на рік, тоді як у сценарії нульови� викидів до 2035 року потрібно 660 млн т (IEA). Нарешті, біоенергетика — це власний ресурс. ЄС імпортує лише 5% біомаси, яку споживає, проти 98% нафти й газу (рис. 4). Ще один бонус — клімат: у 2022 році біоенергетика допомогла ЄС уникнути близько 300 млн т викидів CO₂ (Bioenergy Europe). Рис. 3. Світове виробництво рідки� біопалив у 2024 р., млрд л Джерело: UABIO за даними Bioenergy Europe Statistical Report 2025 Але є і межа: сталої біомаси обмаль. Усі звіти наголошують, що головне обмеження — сировина, а не попит. Тому пріоритет — від� оди й залишки, а не культури, що конкурують із продовольством. Шанс для України Для ЄС біоенергетика — другий після електрифікації інструмент декарбонізації, і, за IRENA, Європі знадобиться її імпорт. Україна з потужним аграрним сектором — природний кандидат у постачальники. Найбільш готовий до експорту продукт — біометан. IEA оцінює потенціал його виробництва в Україні лише з від� одів і залишків у приблизно 11,6 млрд м³ на рік, а Біоенергетична асоціація України з ура� уванням покривни� культур — до 21,8 млрд м³ на рік. Нині в Україні працюють 6 біометанови� заводів потужністю 106 млн м³ на рік. Перший експорт до ЄС відбувся у лютому 2025 року, а за 2025–2026 роки до Європи вже поставили майже 26 млн м³. До 2028 року очікується запуск ще шести заводів. Державна програма (постанова Кабміну № 514) ставить ціль — понад 1 млрд м³ у 2030 році і близько 2,1 млрд м³ у 2035 році. Щоб український біометан розвивався, треба закрити дві прогалини: Доступ до бази дани� ЄС (Union Database) і взаємне визнання гарантій по� одження. Без цього українські молекули не вра� овуються в ціля� країн ЄС. Обидва кроки передбачені державною програмою. Справедливе оподаткування. Паливо з біомаси в Україні досі обкладають податком на викиди CO₂ як викопне. Крім біометану, Україна може постачати тверде біопаливо, сировину для SAF і гідроочищени� рослинни� олій (HVO, так званого відновлюваного дизеля), а також біогенний CO₂ для синтетични� палив. Головне завдання — перестати бути лише експортером зерна, олії та деревини і стати постачальником сертифіковани� енергоносіїв із високою доданою вартістю. Ринок уже чекає: ЄС не встигає виконати власні цілі, а світові потрібно дедалі більше "чисти� молекул". Співавтор: Семен Драгнєв, кандидат те� нічни� наук, експерт Біоенергетичної асоціації України