Головна проблема полягає не лише в дефіциті ресурсів у бюджеті. Порушилася синхронність надходження та використання коштів між державою, міжнародними партнерами й приватним сектором, пояснила у коментарі 24 Каналу директорка Smart Corporate Service LTD, докторка економічних наук Олена Нусінова.

популярні відео

За її словами, наразі уряд заморозив десятки мільярдів гривень, оскільки змушений розподіляти наявні кошти з урахуванням поточної ліквідності:

• 18 мільярдів гривень призупиненого відшкодування ПДВ;
• 46 мільярдів непроведених казначейських платежів;
• та 39 мільярдів перенесених видатків.

Ці показники не можна просто підсумовувати, але разом вони характеризують напруженість державної платіжної системи– наголошує економістка.

При цьому бюджетні зобов’язання нікуди не зникають, змінюється лише момент їх виконання.

Чому бізнес змушений платити за економію

Втім, як пояснює експертка, затримуючи платежі, держава фактично зберігає власну ліквідність за рахунок підприємців. Компанії залишаються без обігових коштів, необхідних для щоденної роботи, закупівлі сировини та виплати зарплат.

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на

Олена Нусінова

Директорка Smart Corporate Service LTD, докторка економічних наук

Держава затримує платежі, на які підприємства вже розраховували. Тому 18 мільярдів гривень ПДВ для бюджету означають тимчасово збережену ліквідність, а для бізнесу означають відсутність грошей, необхідних для операційного циклу.

Однак коли бізнесу не вистачає власних грошей через борги держави, він змушений брати дорогі кредити або скорочувати виробництво. А тривалі затримки зменшують швидкість обороту капіталу.

Особливо вразливими до таких обмежень є експортери. Вони працюють на міжнародних ринках і конкурують за світовими цінами, але через затримки внутрішніх платежів можуть отримувати додаткове фінансове навантаження.

Фіскальна проблема держави здатна трансформуватися у втрату конкурентоспроможності національного виробника– попереджає фахівчиня.

До того ж усі ці додаткові витрати неминуче закладаються у кінцеву вартість товарів та послуг на полицях магазинів.

Якщо підприємство змушене залучати кредит, відкладати закупівлі або скорочувати виробничі плани, виникають додаткові фінансові витрати– зазначає Нусінова.

Які довгострокові ризики обмежень

Економістка додає, що практика перенесення платежів на кінець року або їх замороження не є новою для української фінансової системи, проте зараз вона набуває загрозливих масштабів. Якщо касові розриви стануть регулярними, економіка отримає так звану премію за фіскальний ризик, що вдарить по кожному споживачу.

Постачальники починають враховувати можливі затримки у цінах контрактів, кредитори підвищують вимоги до ліквідності, а інвестори переглядають оцінку ризиків. Тобто держава може формально не збільшувати податкові ставки, але фактично підвищувати вартість ведення бізнесу– підсумовує докторка економічних наук.

Нагадаємо, наприкінці вересня Кабмін запровадив новий порядок пріоритетності бюджетних видатків через відставання надходжень міжнародної фінансової допомоги від запланованих обсягів. Першочергово фінансуватимуть оборону, обслуговування боргу, зарплати бюджетникам, пенсії та соціальні виплати. Інші видатки можуть тимчасово обмежувати або переносити.