Кримський міст – лише початок: які ще об'єкти Росії опиняться під ударом і чи вдасться відрізати півострів від окупантів
Російська логістика стає дедалі вразливішою, а українські удари по мостах, переправах і нафтовій інфраструктурі створюють для Кремля нові проблеми. Водночас у Володимира Путіна залишається дедалі менше простору для маневру: економіка Росії відчуває наслідки війни, а Дональд Трамп намагається прискорити переговори, які можуть обернутися тиском на Україну.
AdvЧому Крим може опинитися в логістичній ізоляції, скільки часу має Україна, перш ніж Трамп втратить частину своїх політичних важелів, та чому Європі час висувати Москві ультиматуми – в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу пояснив дипломат і колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.
популярні відео
Логістичний зашморг: як Україна відрізає Крим та руйнує економіку Росії
Знищення Кримського мосту та супутньої інфраструктури – це лише увертюра до масштабної кампанії з ізоляції півострова. За словами Володимира Огризка, робота по російських мостах має непочатий край. Удари по переправах у Ростовській області, регулярні атаки на трасу "Новоросія" через річку Міус мають на меті повністю унеможливити перебування окупаційних військ у Криму.
РекламаЯкщо поромна переправа зупиниться через зимові шторми, а ключові мости будуть зруйновані, постачання російського угруповання залежатиме від єдиного сухопутного коридору, який вже перетворився на суцільну зону ризику. Ця стратегія не обмежується півднем: удари по російській інфраструктурі, зокрема в Ленінградській області та портах на кшталт Усть-Луги, б'ють по економічній артерії агресора.
Росіяни мріяли розділити Україну по Дніпру, але тепер їм варто замислитися над вразливістю власних логістичних шляхів, зокрема через Волгу, якими транспортується нафта та інші критичні ресурси. Економіка агресора вже відчуває цей тиск: девальвація рубля перевищила двадцять відсотків, фіксується стагнація реальних доходів, криза на ринку нерухомості та масове закриття підприємств.
Повна розмова з Огризком: дивитись відео
Фактор Трампа: марафон марнославства та вузьке вікно можливостей
Останні заяви Дональда Трампа щодо швидкої мирної угоди та його співчуття до Путіна варто розглядати крізь призму його обмеженого часу. Огризко наголошує, що активна діяльність Трампа на цій ниві триватиме не більше трьох тижнів – до середини грудня, коли західний світ піде на підготовку до Різдва.
РекламаПісля 3 січня, з початком роботи нового Конгресу, можливості Трампа нав'язувати капітуляційні сценарії суттєво звузяться, адже демократи та інституційні запобіжники зв'яжуть йому руки.
Україні зараз стратегічно вигідно не відмовлятися від переговорів різко, а грати в дипломатичну гру: погоджуватися на обговорення, але вимагати конкретики щодо гарантій безпеки та обов'язкової присутності європейських партнерів за столом.
Пропозиції укласти угоду без чітких гарантій є неприйнятними. Київ вже навчений гірким досвідом минулого і не погодиться на порожні обіцянки. Завдання України – протриматися цей короткий період, продовжуючи методично знищувати російську логістику, що зрештою змусить Путіна самого шукати вихід.
Пробудження Європи та криза НАТО: час для жорстких ультиматумів
Поки у США триває політична турбулентність, Європа демонструє разючі зміни. Позиція Німеччини, озвучена Фрідріхом Мерцом, свідчить про перехід від політики компромісів до жорсткого прагматизму. Німеччина усвідомила, що підтримка України – це не лише допомога, а й інвестиція у власну безпеку та розвиток оборонно-промислового комплексу.
РекламаОгризко підкреслює, що Європа має відмовитися від комплексу меншовартості перед Москвою. Замість того, щоб чекати запрошення від Росії на участь у переговорах щодо нової архітектури безпеки, європейці повинні ставити ультиматуми. Економічний потенціал ЄС дозволяє це зробити: заморожені російські активи (понад 250 мільярдів доларів) співставні з річним воєнним бюджетом Росії.
Водночас ситуація з НАТО вимагає критичного переосмислення. Інцидент у Польщі, коли пілот винищувача не збив російську ракету нібито через погані погодні умови, демонструє інституційну слабкість Альянсу.
Цікаво що під час масованої російської атаки шведський винищувач Gripen отримав дозвіл НАТО на знищення ймовірної російської ракети Х-101, однак пілот не відкрив вогонь. Через складні погодні умови він не зміг ідентифікувати ціль ані візуально, ані за допомогою бортових систем. Загалом три повітряні об'єкти перетнули польський кордон.
РекламаУкраїні потрібен не формальний статус у нерішучій організації, а реально боєздатний союз. Саме тому практична робота з європейськими лідерами, які готові брати на себе відповідальність, стає пріоритетом.
Крах ілюзій Кремля та суспільна амнезія росіян
Путін намагається демонструвати впевненість, розповідаючи абсурдні речі про те, що Україна нібито напала на Росію, та закликаючи українських військових переходити на "правильний бік". Проте реальність на полі бою інша: лише за жовтень Росія втратила понад 54 тисячі військових, а листопадові прогнози сягають 70 тисяч.
На цьому тлі російське суспільство продовжує жити в ілюзіях – понад 90% росіян не відчувають відповідальності за руйнування в Україні.
Завдання України та Заходу – довести Росію до стану, коли вона об'єктивно не зможе підтримувати свою агресивну форму і лусне, як мильна бульбашка. Усунення російської загрози зараз обійдеться цивілізованому світу значно дешевше, ніж десятиліття оборонних витрат на стримування мілітаризованого сусіда.