Про це вона сказала в інтерв’ю Bloomberg, передає Укрінформ.

«Ми цілком відкриті до того, щоб в Ісландії перебувало більше військових у межах «парасольки» НАТО, під якою ми знаходимося. Вважаю, наразі немає потреби в постійній присутності», — відповіла Фростадоттір на запитання про те, чи можуть на авіабазі у Кеплавіку одного дня знову розміститися американські військові.

Зазначається, що поточна система безпеки Ісландії спирається на США та НАТО, оскільки ця скандинавська країна з населенням близько 400 000 осіб не має власної армії.

США постійно були присутні в Ісландії до 2006 року, після чого вони вивели свої сили в рамках загального скорочення військової присутності за кордоном.

Ісландія розташована в стратегічно важливому місці в Північній Атлантиці — у так званому «поясі GIUK» (Гренландія — Ісландія — Велика Британія), який охоплює морський простір від Гренландії до Ісландії, а звідти — до Великої Британії.

Минулого місяця цю північноєвропейську країну відвідав державний секретар США Марко Рубіо, що стало сигналом про готовність поглибити співпрацю між двома державами, зокрема у сфері оборони.

«Ми й надалі розглядатимемо можливості для укладення нових угод і розширення співпраці зі Сполученими Штатами», — зазначила Фростадоттір.

За її словами, хоча останніми роками Ісландія підтримувала стабільні робочі відносини зі США, спроба президента Дональда Трампа взяти під контроль Гренландію стала для країни складним випробуванням.

«Позитивним моментом є те, що це привернуло більше уваги до Арктики», - заявила вона, додавши, що угода, підписана США, Гренландією та Данією, «засвідчила, що тут відбувається багато важливих процесів — не лише у сфері безпеки, а й у галузі інвестицій».

Як повідомляв Укрінформ, у серпні на референдумі щодо відновлення переговорів про вступ Ісландії до ЄС 52,8% громадян проголосували проти такого рішення.

Фото: Facebook/Kristrún Frostadóttir

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.