Німеччина посилила правила для українських біженців: що змінилося з листопада
У Німеччині посилили умови складання мовного іспиту / © Getty Images
У Німеччині від 1 листопада посилили умови складання мовного іспиту з німецької мови (DTZ). Це фінальний етап інтеграційних курсів, які відвідують, зокрема, й українські біженці.
Про це повідомили у DW.
Тобто якщо хоча б одна частина тесту буде виконана неналежним чином, тест буде зараховано як нескладений загалом. Пояснили, що причиною такого рішення стало почастішання випадків шахрайства під час тестування. Зокрема, через схеми з купівлею відповідей на питання в інтернеті.
Які основні зміни
Під час іспиту DTZ учасники мають написати напівофіційний лист (скаргу, звернення до відомства тощо). Але раніше багато кандидатів просто пропускали це завдання, однак отримували рівень B1 через високі бали за інші завдання – тест і усне мовлення.
Водночас правоохоронці підозрюють, що частина учасників курсів купувала готові відповіді на тестові завдання у соцмережах. Мета нововведення - покласти край шахрайським схемам, хоча завдання для іспиту щоразу формуються заново. Зокрема, в одному з прикладів йшлося про купівлю завдань і відповідей на них через групу в Telegram за 250 євро.
Зараз же уникнути письмового блоку не вдасться. У випадку ігнорування або неналежного виконання будь-якої частини іспиту увесь тест DTZ не зарахують.
У МВС Німеччини вважають цю зміну необхідною, тому що вміння складати тексти і вести листування німецькою мовою є однією з найважливіших умов для успішної інтеграції в суспільство і змоги самостійно вирішувати повсякденні завдання.
Як змінилась інтеграційна політика
Раніше уряд Німеччини ухвалив рішення скоротити витрати на інтеграційні курси. Щорічно на ці цілі виділятимуть близько 600 мільйонів євро. Раніше ця сума становила 1,3 мільярда євро.
Крім того, на оплачувані державою інтеграційні курси більше не можуть претендувати шукачі притулку (Asylbewerber) і деякі інші групи. Замість "великих" інтеграційних курсів цим групам пропонуватимуть так звані початкові ознайомчі курси, що містять вивчення мови і суспільно-політичного устрою країни на простішому рівні.
Водночас інтеграційні курси вважаються важливим елементом адаптації мігрантів. У своєму нинішньому вигляді вони складаються з 600 навчальних годин, відведених під вивчення мови, і 100 годин ознайомчого курсу (Orientierungskurs), який знайомить іноземців з історією, культурою, політикою, законами Німеччини.
Федеральне управління з питань міграції та біженців також наполягає на тому, щоб усний і письмовий блоки іспиту складалися суворо в один день.
Скільки українців відвідує курси
Сертифікат про складання DTZ є ключовим документом для отримання посвідки на проживання та громадянства Німеччини. У 2025 році іспит склали понад 318 тисяч осіб, з яких 55% підтвердили рівень B1, а 32% – рівень A2.
Найбільшу групу учасників курсів становлять українці, але їхня частка скорочується. За даними Федерального відомства з міграції та біженців, після рекордної кількості записаних у 2022 році - 59% від загальної кількості нових учасників, у 2025 році вихідців з України було трохи більше 30%. За ними йдуть громадяни Сирії, Афганістану та Туреччини.
Українські біженці у Німеччині — головне:
Німеччина подовжила тимчасовий захист для українців, які рятуються від війни, до 4 березня 2028 року. Однак для новоприбулих військовозобов’язаних чоловіків передбачено зміни.
Військовозобов’язаним українцям, які претендують на статус тимчасового захисту в Німеччині, необхідно документально підтвердити законність свого статусу, надавши документи, що засвідчують відсутність військових обов’язків або законне звільнення від них. Якщо чоловік не може підтвердити виконання встановлених вимог, німецькі органи мають право відмовити йому у наданні тимчасового захисту.
Окреме положення німецької постанови стосується громадян, які в’їхали до країни після 5 серпня 2026 року.
До військовозобов’язаних осіб, щодо яких немає підтвердження про виконання їхніх військових обов’язків, спеціальні правила тимчасового перебування без посвідчення більше не застосовуються.
Ці обмеження не поширюються на українців, які перебувають на території Німеччини до набрання чинності новими положеннями, що вступили в силу 9 жовтня 2026 року. Тобто для подовження терміну дії статусу таких вимог не застосовується. Це правило діє навіть у тому випадку, коли чоловік став військовозобов’язаним після отримання статусу біженця.
Пов’язані теми