За даними ООН, 93 мільйони дітей шкільного віку у світі взагалі не відвідують школу через збройні конфлікти та інші кризові ситуації. Загалом такі обставини впливають на можливість здобувати освіту для 258 мільйонів дітей і підлітків. Майже 80% дітей, які через кризи залишилися поза школою, живуть лише у 20 країнах.

Про це повідомила директорка міжнародного фонду Education Cannot Wait Майсса Джалбух під час пресбрифінгу ООН у Женеві 3 листопада.

Освіта під загрозою: ООН закликає збільшити фінансування

Про масштаби проблеми розповіла директорка міжнародного фонду Education Cannot Wait Майсса Джалбух. За її словами, діти в зонах конфліктів, вимушеного переміщення та стихійних лих втрачають не лише можливість навчатися, а й відчуття безпеки та стабільності.

Освіта в таких умовах стає для них способом зберегти зв’язок зі звичним життям і шансом побудувати майбутнє попри війну та інші потрясіння. Водночас кожен втрачений рік навчання ускладнює подальше надолуження знань.

За останнє десятиліття Education Cannot Wait разом із партнерами допомогла 16 мільйонам дітей у понад 40 країнах. Однак, наголосила Джалбух, ці результати потрібно не лише зберегти, а й розширити.

Саме тому фонд закликає уряди, благодійні організації та приватний сектор забезпечити 600 мільйонів доларів передбачуваного багаторічного фінансування. Ці кошти мають допомогти охопити якісною освітою 10 мільйонів дітей і підлітків у період від 2027-го до 2030 року.

В Україні повітряні тривоги забирають години навчання

Окремо на брифінгу ООН звернули увагу на становище українських школярів. Представник ЮНІСЕФ повідомив, що через постійні повітряні тривоги діти втрачають значну частину навчального часу, а ситуація погіршується на тлі посилення російських атак.

Від початку 2026/2027 навчального року і до 20 жовтня українські діти провели під час шкільних занять у повітряних тривогах у середньому 34 години. Це понад 13% запланованого навчального часу.

У вересні та жовтні 2026 року повітряні тривоги оголошували майже у двох третинах навчальних днів. Для порівняння: за аналогічний період 2025 року цей показник становив приблизно третину. Середня тривалість тривог під час уроків від вересня 2025-го до вересня 2026 року майже подвоїлася.

Особливо складна ситуація у Дніпропетровській, Кіровоградській та Харківській областях. Там школярі провели в укриттях понад 60 годин навчального часу — приблизно чверть від запланованих занять. Це вплинуло на освіту понад 560 тисяч дітей.

У Києві кількість повітряних тривог під час навчального часу у вересні зросла від 12 у 2025 році до 71 у вересні 2026-го.

Представник ЮНІСЕФ також розповів про 15-річну Катю з Миколаївської області, яка нещодавно повернулася до очного навчання. Однак більшу частину шкільного дня дівчина все одно проводить в укритті через повітряні атаки. За її словами, у таких умовах важко зосередитися та повноцінно засвоювати матеріал.

Понад 2 тисячі атак на освітні об’єкти

За даними ООН, від початку повномасштабної війни в Україні верифіковано понад 2 тисячі атак на освітні об’єкти. Близько 270 із них припадають лише на 2026 рік.

У ЮНІСЕФ наголошують, що постійні загрози впливають не тільки на можливість дітей відвідувати заняття, а й на їхній психологічний стан. Навіть перебування у підземних класах та облаштованих укриттях не дозволяє повністю відгородитися від війни.

Представник організації зазначив, що під час спілкування з українськими школярами діти, особливо старшого віку, розповідають про тривожність, виснаження та труднощі з концентрацією. Деяким із них складно залишити переживання через те, що відбувається над землею, навіть коли вони перебувають у відносно безпечному приміщенні.

Проблема настільки серйозна, що Education Cannot Wait та її партнери змушені спрямовувати частину коштів, призначених для забезпечення навчання, на психологічну допомогу дітям. Це необхідно, щоб школярі могли впоратися з пережитим і продовжувати здобувати освіту навіть у надзвичайно складних обставинах.

Як Україна адаптує школи до війни — останні рішення

Через тривалі повітряні тривоги український уряд дозволив школам змінювати організацію освітнього процесу залежно від безпекової ситуації. Заклади можуть поєднувати очне й дистанційне навчання, проводити заняття в облаштованих укриттях інших установ та коригувати розклад. Водночас перебування дітей і педагогів у сховищах під час повітряної тривоги залишається обов’язковим.

Міністерство освіти і науки також підготувало рекомендації для роботи закладів у разі тривалих знеструмлень та інших надзвичайних ситуацій. Серед запропонованих заходів — скорочувати уроки до 30 хвилин, організовувати навчання у дві зміни, готувати друковані матеріали на випадок відсутності інтернету та електроенергії, а також облаштовувати укриття для проведення занять.

Окремо уряд змінив правила використання шкільних сховищ. Під час очного навчання вони мають бути доступними насамперед для учнів і педагогів, а доступ сторонніх до укриттів обмежили. Спільне перебування школярів з іншими мешканцями громади можливе лише за окремим рішенням місцевої влади.