У жовтні 1977 року до Університету штату Айова у США привезли величезний шматок льоду з Аляски. Так незвично демонстрували проєкт, який передбачав перевезення айсбергів з Антарктиди до Аравійського півострова. Завдяки цьому планували забезпечити питною водою регіони, які потерпали від посухи, пише The Economic Times.

Ідея належала принцу Мухаммеду аль-Фейсалу, племіннику короля Саудівської Аравії Халіда. Як писав журнал TIME у 1977 році, принц уже кілька років просував задум перевезення айсбергів у регіони, де бракувало води.

Він очолював компанію Iceberg Transport International, яку заснував разом із французьким інженером Жоржем Мугіном. Компанія пропонувала доставляти величезні айсберги з Антарктиди на Близький Схід, де вони мали б розтанути й забезпечити посушливі регіони прісною водою. Такий підхід розглядали як альтернативу енерговитратному опрісненню морської води.

Щоб оцінити можливості реалізації задуму, у жовтні 1977 року в Університеті штату Айова організували міжнародну конференцію. На неї запросили близько 200 науковців із 18 країн. Але принц вирішив не обмежуватися обговоренням і підготував для учасників незвичайну демонстрацію – справжній шматок льоду з Аляски.

Як лід з Аляски доставили до Айови

Для цього організували складну операцію з використанням кількох видів транспорту. Команда доправила до міста Еймс у штаті Айова шматок льоду вагою близько 1133 кг. Його взяли з озера Портедж на Алясці.

Під час перевезення лід захищали ізоляційними матеріалами та сухим льодом, щоб він не розтанув. До Айови його доставляли гелікоптером, літаком і вантажівкою. В операції також брали участь водолази Дослідницької лабораторії Арктики ВМС США.

Після прибуття до університетського кампусу шматок льоду залишили у вантажівці з холодильним обладнанням, а згодом перенесли до морозильної камери. Там його зберігали до публічної демонстрації.

Подивитися на незвичайний експонат прийшли не лише люди, які цікавилися наукою. Як повідомляли ЗМІ, одна пара прийшла на захід із пластиковими пакетами, відром і льодорубом. Відвідувачі хотіли забрати шматок льоду додому, щоб додавати його в напої.

200 науковців із 18 країн обговорювали проєкт

Міжнародна конференція, присвячена використанню айсбергів, відбулася в Університеті штату Айова з 2 до 6 жовтня 1977 року. За повідомленнями того часу, у ній взяли участь близько 200 фахівців із 18 країн. Серед них були гляціологи, морські біологи та інженери, а також представники бізнесу й органів влади.

Основну частину витрат на захід покрили принц Мухаммед аль-Фейсал і Національний науковий фонд США – федеральна установа, яка фінансує наукові дослідження.

Підготовкою дослідницької пропозиції, на якій ґрунтувалася конференція, керував Абдо Хусейні, професор ядерної інженерії університету. Він отримав від Національного наукового фонду грант на 25 тисяч доларів. Решту витрат, які загалом оцінювали приблизно у 50 тисяч доларів, мав покрити принц.

Однак справжній задум був набагато масштабнішим за перевезення демонстраційного шматка льоду. Компанія пропонувала буксирувати до Аравійського півострова айсберг вагою близько 100 мільйонів тонн. Його мали доставити приблизно за 11 500 км, а вартість операції оцінювали у 100 мільйонів доларів.

Усі розрахунки залежали від однієї важливої умови: під час перевезення айсберг не повинен був втратити більш ніж 20% своєї маси.

Чому жоден айсберг з Антарктиди так і не дістався пустелі

Попри інтерес до задуму, реалізувати його не вдалося. Основними перешкодами стали океанічні течії, швидкість танення льоду та витрати на будівництво достатньо потужних буксирів.

Однак сама ідея не зникла. У 2017 році компанія National Advisor Bureau Limited з Об'єднаних Арабських Еміратів оголосила про схожий проєкт. Він передбачав перевезення айсбергів із району Антарктиди до узбережжя емірату Фуджейра.

Ініціатива знову привернула увагу ЗМІ, однак науковці, які досліджують полярні регіони, поставилися до неї скептично. Деякі з них сумнівалися, що такий проєкт можна реалізувати на практиці, і розцінювали його радше як піар-акцію. Зрештою, цей задум також залишився нереалізованим.

Стара ідея на тлі сучасної проблеми

Конференція в Айові відбулася в період, коли проблема нестачі прісної води привертала дедалі більше уваги у світі. Лише за кілька місяців до неї, у 1977 році, в аргентинському місті Мар-дель-Плата пройшла Конференція ООН з водних ресурсів. На ній наголошували на обмеженості запасів прісної води та необхідності дбайливо ними розпоряджатися.

Майже через 50 років ця проблема залишається актуальною. Скорочення запасів води та зростання навантаження на доступні джерела знову змушують шукати нестандартні способи забезпечення посушливих регіонів.

Айсберг, який привезли до Айови, так і не дістався Аравії. Проте ця демонстрація стала спробою знайти новий спосіб розв'язання однієї з найдавніших проблем людства – забезпечення водою тих місць, де її найбільше бракує.

Зміни клімату – останні новини

Раніше повідомлялося, що спека та посухи в Європі можуть стати майже щорічним явищем. Кліматолог Тім Палмер попередив, що причиною тривалої спеки та посухи, які охопили Західну Європу влітку 2026 року, можуть бути не лише відомі наслідки зміни клімату. Не виключено, що змінюється і сама атмосферна циркуляція. Якщо це так, людству доведеться пристосовуватися до нових умов значно швидше, ніж очікувалося.

Вас також можуть зацікавити новини:

• Мікропластик цілий рік "випадає з неба" на Еверест: вчені виявили небезпечне забруднення
• 400 років тому Східна Європа пережила малий Льодовиковий період, - вчені
• У Китаї вже -28°: найхолодніше місто країни охопив мороз