Олександр Лукашенко продовжує перетворювати Білорусь на державу тотального контролю. Розширення доступу до систем відеоспостереження, нові правила дактилоскопії та створення народного ополчення – усе це частини політики, яка має не лише посилити силовий апарат, а й обмежити будь-які прояви незгоди з режимом. Водночас Мінськ стикається з проблемою нестачі людей: поки білоруси масово виїжджають із країни, влада шукає можливості залучати до служби іноземних громадян.

В ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу білоруський опозиціонер Павло Латушко пояснив, чому Лукашенко так боїться власного суспільства, для чого розширює систему стеження та кого може залучити до народного ополчення. Також детальніше розповів про оголошену амністію для жінок-політв'язнів, переговори Мінська з адміністрацією Дональда Трампа та прибутки, які Лукашенко може отримати від відновлення експорту калію до США.

популярні відео

Як Лукашенко розширює силовий апарат

З 8 жовтня Лукашенко змінив правила роботи системи моніторингу громадської безпеки. Доступ розширюється для певних підрозділів збройних сил. Нові процедури зачіпають білорусів з іноземними посвідками на проживання та іншими закордонними документами. І підготовка амністії розширює можливості спостереження. Що стоїть за всім цим? Навіщо окремим армійським підрозділам доступ до системи моніторингу? Що нові правила дактилоскопії означатимуть для білорусів, які живуть за кордоном?

Перша мета – це, звісно, те, що Лукашенко досі не впорався із шоком 2020 року, коли люди масово вийшли на вулиці, і виходили у 2021 році, а потім вийшли, коли почалася агресія у 2022 році. І він боїться білоруського суспільства.

Як спробувати протидіяти цьому? Потрібно запровадити систему тотального контролю. Білорусь – це вже не диктаторська держава, це не автократія, тому що в автократії намагаються знищити політичну альтернативу. Це тоталітарна держава.

Тоталітарна держава означає контроль за всіма сферами життя і діяльності суспільства. Лукашенко хоче контролювати кожного індивідуума, кожного громадянина. Всі здали відбитки пальців, усіх я вас взяв під камери, я всіх контролюю. Спробуйте мені повісити там біло-червоно-білі стрічечки. Спробуйте мені десь "Погоню" намалювати. Нічого у вас не вийде, тому що всі ми повністю під контролем.

Там же були міські марші, вуличні марші. Люди ж виходили дуже активно. І, звісно, зараз розуміють, що все це під відеоспостереженням. Люди не вийдуть, тому що завтра їх посадять. Тобто це така система профілактики, це профілактика не боротьби зі злочинністю, це профілактика проти інакодумства, проти тих людей, які не згодні з цим режимом.

Щодо військового аспекту, звісно, збройні сили теж можуть отримувати оперативну інформацію про події, що відбуваються в тих чи інших регіонах. Але Лукашенко ось зараз ініціював створення цього народного ополчення. Тобто він створив триступеневу систему збройних сил або армії в Білорусі. Є збройні сили, які складаються з професійної частини, з призовників, які щорічно призиваються, з якими, до речі, проблеми з укомплектуванням, тому що він хоче їх збільшити до 85 тисяч.

А де взяти людей, коли ти викинув із країни, за даними на березень 2025 року, 600 тисяч осіб? Це дані Організації Об'єднаних Націй. 6,4% населення покинуло Білорусь. Так ти ж ще далі викидаєш. Значить, мільйон поїхав. А де взяти в ці збройні сили? Ніде. Значить, він думає змінити законодавство, запровадити можливість іноземним громадянам служити у збройних силах.

Далі другий рівень – це територіальна оборона, що існує в багатьох європейських державах. Але він вводить третій рівень – народне ополчення. Тобто така народна армія. І він каже, що я створю тисячі підрозділів народних ополченців у регіонах країни, точніше у селах, тобто в сільських радах. Це найнижчий рівень місцевого самоврядування. І далі він продовжує, що там зможуть служити також іноземці.

І ось буквально днями з'явилася інформація про те, що у Гродненську область масово запрошують громадян Таджикистану, яким пропонують на цілій низці підприємств промисловості та іншої сфери заробітну плату вищу, ніж платять білорусам. Тобто замість того, щоб змінити політику і дати можливість білорусам повернутися у свою країну, він вирішив запросити громадян Таджикистану. З повагою до Таджикистану і до його громадян. Але це ж просто абсурд.

Якщо ти себе називаєш керівником країни, запрошувати мігрантів замість того, щоб покращити атмосферу в країні, щоб повернулися білоруси, які народилися там, жили і працювали до 2020 року, – це абсурд. Він запрошує узбеків, він запрошує пакистанців, тобто він запрошує масово.

Зараз він хоче підписати угоду про безвізові поїздки з Північною Кореєю. Тобто, виходить, північні корейці завтра приїдуть. І ось тепер у народному ополченні ми завтра побачимо і північних корейців, і громадян Таджикистану, і Узбекистану, і Пакистану, і, не знаю, Туркменістану, напевно, ще когось, кого він там може запросити.

Повне інтерв'ю: дивіться відео

Що не так з амністією жінок

Оголосили про доручення Лукашенка підготувати законопроєкт про амністію з акцентом на жінках. Категорія засуджених і статті поки не названі, а звільнення політв'язнів цим повідомленням не підтверджено. Що ви бачите за оголошенням цієї нової амністії? Це внутрішня якась кампанія, підготовка до переговорів з американцями, спроба відповісти на міжнародний тиск? І відразу уточню, що вам відповідають на ці листи, вже далеко не перші? Чому вони не вводять санкції?

Це дуже цікаве запитання з приводу ось цього доручення про звільнення жінок. Перше. Ми не розуміємо, чи йтиметься про жінок, які вчинили кримінально карані діяння, чи про жінок, які не вчиняли кримінально караних діянь, але були засуджені з політичних підстав.

У нас близько 170 плюс, на жаль, може, неправильно говорити про людей у такому вигляді, але ця статистика постійно змінюється. Кількість людей, яких затримують, арештовують, яких садять, постійно змінюється.

Понад 170 жінок з політичних підстав сидять у тюрмах. Деякі з них перебувають у дуже важкому фізичному стані з погляду здоров'я. Але у своєму дорученні Лукашенко про це не говорить. Зрозуміло, чому не говорить. Тому що він не визнає, що на території Білорусі є політичні в'язні.

Якщо він дає це доручення генеральному прокурору Горі, колишньому голові Слідчого комітету, значить, розроблятиметься проєкт закону. Закон має бути ухвалений Палатою представників, нижньою палатою парламенту Лукашенка, а в подальшому ще підписаний самим Лукашенком. У Білорусі цей рік оголошено роком жінок. І тепер давайте подивимося, яке це блюзнірство і цинізм.

Тобто, якщо Лукашенко планує, що його парламент за його вказівкою проголосує, і добре, нехай проголосує, йдеться ж про звільнення людей, цей законопроєкт він підпише під новорічну ялинку десь там у грудні, розумієте, під Новий рік або під Всебілоруські народні збори. У Білорусі, до речі, готується цей хурал: 18 – 19 грудня Лукашенко збирає його. Ось теж цікаво, які рішення він там ухвалюватиме.

Так от, він міг би ухвалити цей законопроєкт коли? У січні цього року. Добре, не подобається січень – до 8 березня. Він же любить свято 8 березня. Не ухвалив. Влітку б ухвалив до Дня його незалежності 3 липня. Ні, він цинічно відтягує це питання до кінця року, щоб ще рік помучити білоруських жінок у тюрмах, щоб ще рік познущатися.

У нас є жінки, в яких діти, їх забрали в дитбудинки, тому що вони політичні ув'язнені, тому що їх посадили. У нас є жінка, яка на п'ятому місяці годувала дитину, її заарештували, засудили з політичних підстав. І неважливо, що у неї п'ятимісячна дитина. Плювати йому. Ось ця людина – цинік, тому що він дійсно злочинець. Його можна порівняти з нацистами. Масштабу такого немає, але все одно він так підходить до людей. Він підходить до людей як до предмета.

І ось у цей рік жінок, який він сам же оголосив, він спеціально рік їх мучить і під кінець року, добре, дай Боже, я не хочу злякати, нехай він їх звільнить, дай Боже. Але ми повинні звертати на це увагу.

Але мені здається, що, звісно, ця його заява пов'язана з переговорами з американцями. Він бачить, що зараз в американців Білорусь не перебуває у фокусі уваги. Американці зайняті своїми внутрішніми проблемами, проміжними виборами 3 листопада. Американці більше фокусуються на Росії, вони більше хочуть робити бізнес-угоди з Росією.

Ми бачили, що була ініціатива Трампа, щоб Джон Коул отримав статус спецпредставника щодо заручників, тобто щодо звільнення всіх політичних в'язнів у всьому світі. Але зрозуміло, що американців насамперед почне цікавити Росія. А як вони ведуть переговори? Вони ведуть бізнес, гуманітарні переговори. Вони заходять із бізнес-проєктом, як щодо калію, наприклад, і намагаються домовитися щодо бізнесу, а по ходу звільнити людей. Добре, що звільняють людей, але ми теж повинні бути реалістами в оцінці цих дій.

Але Лукашенко спізнюється. Тобто він зрозумів, що Білорусь пішла з фокусу уваги Трампа. Немає зараз часу на Лукашенка, і він тому зважився ініціативно це зробити. До речі, він збирав із цього приводу нараду днями, де був присутній міністр закордонних справ Риженков, де був присутній генеральний прокурор Гора.

Яку суму білоруський диктатор заробить на продажі калію США

Але сам Лукашенко каже, що Мінськ виконує всі домовленості зі США. 29 грудня в інтерв'ю ставили це запитання про постачання білоруського калію через російські порти і позиції європейських країн, які не відкрили альтернативний транзит. А калій цей валить туди все-таки?

Калій пішов, перший корабель, там, другий він обіцяє відправити, або він уже попрямував у Новий Орлеан. І перший уже там розмитнили, відправили. Але це не вирішує проблему. Це вже всі експерти сказали в один голос. Не вирішує це проблему Сполучених Штатів Америки щодо забезпечення фермерів, власників ранчо, як написав сам Трамп, у калійних добривах.

Тому що головним постачальником була і залишається Канада, яка постачає 11 – 13 мільйонів тонн калію на американський ринок, забезпечуючи близько 80% потреб американського ринку. Білорусь виробляє таку ж приблизно кількість калійних добрив.

Але Білорусь не в змозі замістити повністю цей обсяг канадських добрив з тієї простої причини, що це пов'язано з контрактами з іншими державами, з тим же Китаєм, Індією, Бразилією, куди постачається калій.

Та й з погляду, чесно кажучи, бізнесу, навіть державна компанія "Білоруськалій", яка повністю підпорядковується Лукашенку, я собі слабо уявляю, щоб вони пішли такою дорогою. Весь калій, який ми видобуваємо, виробляємо калійні добрива, ми відправимо в Сполучені Штати Америки. Залежати від однієї країни – це нерозумно, це демпінг, це відразу падіння ціни.

Але що виграв Лукашенко? Лукашенко завдяки тому, що він відкрив можливість постачання калію знову на американський ринок, заробив приблизно або заробить від 600 мільйонів до 1 мільярда доларів США. І спробую обґрунтувати. Це економісти нашої команди Народного антикризового управління порахували.

По-перше, коли американські санкції діяли, Лукашенко не міг продавати калій Європейському Союзу, Сполученим Штатам Америки. Європейський Союз далі не може, санкції продовжують діяти щонайменше до кінця лютого. Значить, інші покупці демпінгували. Тобто вони вимагали спеціальні знижки на закупівлю білоруського калію, тому що він під американськими санкціями, і Лукашенко був змушений опускати ціну десь на 50 – 80 доларів на тонні.

Далі фрахт. Перевізники, які здійснювали перевалку, перевезення білоруських калійних добрив, також завищували ціни, тому що вони боялися вторинних американських санкцій, і це збільшувало транспортні витрати на постачання калію. Калій іде, як ми розуміємо, через Російську Федерацію, а Лукашенко хоче через Клайпеду, але все одно це збільшувало вартість. Навіть неважливо, через що йде, просто кожен перевізник брав вищу ціну.

Далі банки. Платежі за білоруський калій з урахуванням американських санкцій. Також банки вимагали вищу комісію, маржу за проведення розрахунків.

І в результаті зараз, коли пройшов цей перший корабель, усі споживачі побачили, що все, двері відчинилися. Санкції американські не працюють, значить, Лукашенко зможе продавати калій без зниженої ціни, фрахтувати перевізників так, як на ринку. І плюс банки не братимуть додаткову комісію. І ми порахували, що приблизно до мільярда доларів США Лукашенко може заробити.

А давайте тепер запитаємо, а куди він цей мільярд спрямує? Спрямує у свої кишені і на підтримку агресії та на репресії всередині країни. Ви думаєте, що він витратить їх на те, щоб Білорусь процвітала? Та ні, тому що весь бізнес калійний, він зав'язаний на сім'ю Лукашенка. Це величезні гроші.

За ці гроші зараз іде боротьба. Тому включилися лобісти, які намагаються проломити Литву, щоб вона погодилася і відкрила транзит білоруських калійних добрив через Клайпеду. Це величезні гроші. Хтось скаже, може, мільярд – це і нічого для європейців чи американців, але для Білорусі, для Лукашенка, звісно, це величезні гроші.

Що ще Лукашенко хоче виторгувати у Америки

Все так, так. Навколо грошей у нього і крутиться. А що він ще більше може виторгувати у Трампа? Чи вже поки нічого? До третього листопада він навряд чи встигне?

До 3 листопада він уже точно не встигне, але він дає ніби сигнали. Що він може ще вторгувати? Він хоче зняти санкції з "Гродно Азот". Це азотні добрива, на них дуже великий попит на світовому ринку.

З урахуванням блокади Ормузької протоки ще попит збільшився. І там ішлося про тристоронній проєкт, у який включаються і США, і Білорусь в особі Лукашенка, і Росія.

Там в азотних добривах 80% – це газ. І якщо Лукашенко, він же публічно озвучив цей проєкт, якщо цей проєкт, можемо уявити, буде реалізований, американці увійдуть у цю угоду, то тоді виникне питання про зняття санкцій з "Гродно Азоту", який перебуває під санкціями.

Це заважає їм продавати азотні добрива, а одночасно, з урахуванням того, що в цей проєкт входить "Газпром", порушать питання про зняття санкцій з "Газпрому". І тоді, як то кажуть, усі будуть задоволені.

І Лукашенко буде задоволений отриманими інвестиціями, додатковим ринком збуту, і американці отримають продукцію. І ще, швидше за все, там можуть увійти в частку в цьому бізнесі. І росіяни будуть задоволені, тому що з "Газпрому" будуть зняті санкції.

Але це те, що на плаву, щось більш суттєве. Компанію "Бєлавіа" він намагався продати американцям, але з цим нічого не вийшло. НПЗ він пропонував там взяти в оренду або якось інакше. Поки теж із цим нічого не вийшло. Це ті проєкти, які нам відомі, які обговорювалися з Коулом під час зустрічей із Лукашенком.